Міністр культури РФ назвав чеського чиновника нацистом через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Конєву

Міністр культури Росії Володимир Мединський назвав старосту одного з районів Праги «гауляйтером» через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Івану Конєву.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на "РИА Новости".

Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Фото: Ондржей Шрамек/архів Праги-6

Раніше Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, закрив його брезентом для захисту від вандалів, які регулярно обливають монумент червоною фарбою.

Мединський сказав, що РФ вдячна президенту Чехії Мілошу Земану, який виступає за збереження пам'ятника, а Коларжа назвав "гауляйтером".

"Прагу звільнили після падіння Берліна, 12 тисяч наших солдатів загинули під час звільнення Праги. Вдячні жителі міста збудували меморіал Конєву", — сказав російський міністр.

Речник президента Земана Іржи Овчарек заявив, що глава держави "повністю розуміє" обурення Мединського. Чинний президент Чехії відомий своїми проросійськими поглядами.

Водночас у Міністерстві закордонних справ критично прокоментували заяву міністра культури РФ.

"Я не вважаю цю заяву доречною. Думаю, вибачення допоможуть поліпшити ситуацію", — сказав глава МЗС Томаш Петричек.

У свою чергу, Віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек запропонував провести референдум у районі Прага-6, аби жителі самі вирішили долю пам'ятника Конєву.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.