Міністр культури РФ назвав чеського чиновника нацистом через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Конєву

Міністр культури Росії Володимир Мединський назвав старосту одного з районів Праги «гауляйтером» через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Івану Конєву.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на "РИА Новости".

Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Фото: Ондржей Шрамек/архів Праги-6

Раніше Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, закрив його брезентом для захисту від вандалів, які регулярно обливають монумент червоною фарбою.

Мединський сказав, що РФ вдячна президенту Чехії Мілошу Земану, який виступає за збереження пам'ятника, а Коларжа назвав "гауляйтером".

"Прагу звільнили після падіння Берліна, 12 тисяч наших солдатів загинули під час звільнення Праги. Вдячні жителі міста збудували меморіал Конєву", — сказав російський міністр.

Речник президента Земана Іржи Овчарек заявив, що глава держави "повністю розуміє" обурення Мединського. Чинний президент Чехії відомий своїми проросійськими поглядами.

Водночас у Міністерстві закордонних справ критично прокоментували заяву міністра культури РФ.

"Я не вважаю цю заяву доречною. Думаю, вибачення допоможуть поліпшити ситуацію", — сказав глава МЗС Томаш Петричек.

У свою чергу, Віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек запропонував провести референдум у районі Прага-6, аби жителі самі вирішили долю пам'ятника Конєву.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.