Міністр культури РФ назвав чеського чиновника нацистом через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Конєву

Міністр культури Росії Володимир Мединський назвав старосту одного з районів Праги «гауляйтером» через ситуацію з пам’ятником маршалу СРСР Івану Конєву.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на "РИА Новости".

Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Закритий брезентом пам'ятник маршалу СРСР Івану Конєву
Фото: Ондржей Шрамек/архів Праги-6

Раніше Ондржей Коларж, староста району Прага-6, де розташований пам'ятник, закрив його брезентом для захисту від вандалів, які регулярно обливають монумент червоною фарбою.

Мединський сказав, що РФ вдячна президенту Чехії Мілошу Земану, який виступає за збереження пам'ятника, а Коларжа назвав "гауляйтером".

"Прагу звільнили після падіння Берліна, 12 тисяч наших солдатів загинули під час звільнення Праги. Вдячні жителі міста збудували меморіал Конєву", — сказав російський міністр.

Речник президента Земана Іржи Овчарек заявив, що глава держави "повністю розуміє" обурення Мединського. Чинний президент Чехії відомий своїми проросійськими поглядами.

Водночас у Міністерстві закордонних справ критично прокоментували заяву міністра культури РФ.

"Я не вважаю цю заяву доречною. Думаю, вибачення допоможуть поліпшити ситуацію", — сказав глава МЗС Томаш Петричек.

У свою чергу, Віце-прем'єр Чехії Ян Гамачек запропонував провести референдум у районі Прага-6, аби жителі самі вирішили долю пам'ятника Конєву.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.