Заступник голови Держархіву, що попався на хабарі, відбувся незначним штрафом

За отримання хабара у 10 тисяч доларів заступник голови Держархіву Ігор Бондарчук відбувся у п‘ять разів меншим штрафом.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на Судовий репортер.

 
ФОТО З FACEBOOK ІГОРЯ БОНДАРЧУКА

Дії чиновника кваліфікували як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття відповідного рішення держслужбовцем.

"На підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 тисячі гривень із позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік" - йдеться у вироку.

Деталі: Навесні 2019 року Бондарчук запропонував знайомому допомогу у працевлаштуванні і вже всередині травня вимагав у нього 10 тис. доларів за свої послуги. Кандидат на посаду подав у СБУ заяву про злочин.

1 липня на Андріївському узвозі обвинувачений отримав першу частину винагороди в 5 тис. доларів, а згодом ще 4,8 тис. Після передачі другого траншу Бондарчука затримали.

НАБУ виявило також, що замголови Держархіву забув задекларувати у 2016 році 1,2 млн грн доходів від продажу квартири, витрати на 1,1 млн грн щодо купівлі квартири і правочин дарування квартири вартістю 3,3 млн грн.

Чиновник уклав угоду з прокурором і визнав себе винуватим. Сторони дійшли згоди про покарання у вигляді штрафу.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.