АНОНС: Відкриття виставки до 100-річчя Книжкової палати України

У Києві відбудеться урочисте відкриття виставки "Друковані видання періоду визвольних змагань українського народу (1917–1921 рр.)" з нагоди 100-літнього ювілею від заснування Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова".

Про це повідомляє Національний музей літератури України.

 

На виставці представлені книги, періодичні і продовжувані видання (газети, журнали), аркушева продукція (листівки, відозви, гасла тощо), образотворчі видання (плакати) того періоду.

Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з вітчизняною друкованою продукцією різного спрямування, а саме: суспільно-політичними виданнями, урядовими документами, науковими працями, підручниками, посібниками, словниками, художньою літературою тощо.

Експоновано раритетні видання столітньої давнини, серед яких праці видатних громадських і культурних діячів України Михайла Грушевського, Сергія Єфремова, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Івана Огієнка та інших.

Частину книжкової експозиції становлять різноманітні урядові документи (універсали Української Центральної Ради, Директорії, закони і розпорядження Генерального Секретаріату, Ради Народних Міністрів тощо) та суспільно-політична література (програми українських партій, агітаційно-пропагандистські видання, брошури з окремих питань громадського життя та ін.).

До уваги відвідувачів підготовлено велику добірку аркушевих видань та плакатів – листівки, відозви, гасла, за допомогою яких теренами України швидко поширювалася інформація щодо пересування військ, встановлення нової влади, проголошення законів, наказів тощо.

Ці видання віддзеркалюють діяльність національних органів влади (УНР, ЗУНР, Гетьманату Павла Скоропадського, Директорії) та органів радянської влади, розкривають особливості білогвардійського руху в Україні.

Час: 25 вересня, середа, 14:00

Місце: Національний музей літератури України, вул. Богдана Хмельницького, 11

Виставка триватиме з 18 вересня до 18 жовтня 2019 р.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.