Спецпроект

Зеленський проігнорував офіційні урочистості у Бабиному Яру

Відсутність президента під час жалобних заходів у річницю трагедії Бабиного Яру спричинила скандал

Офіційні заходи в Києві, присвячені річниці трагедії в Бабиному Яру, розпочалися 29 вересня "Маршем пам'яті". Про це повідомляє "Укрінформ".

 
українська правда

Кілька сотень киян пройшли ходою, вшановуючи жертв розстрілів вересня 1941 року. Марш розпочався на вулиці Січових стрільців, на місці, де окупаційна нацистська влада наказала зібратися євреям Києва. Учасники маршу пройшли шляхом, яким 78 років тому люди йшли на розстріл. Хода завершилася біля пам'ятника "Менора" в історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Під час мітингу біля "Менори" рабин, голова Об'єднання юдейських релігійних організацій України Яків Блайх висловив обурення тим, що президент Володимир Зеленський не бере участь в офіційних заходах. Про це пише "Українська правда" з посиланням на рабина Моше Реувена Асмана.

"Вперше в історії незалежної України президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 числа, він єврей, йому не треба.

Президент з прем'єр-міністром ходили щороку сюди, вони знали, що є такий Бабин Яр, треба поважати те, що було. А сьогодні президент, слава богу, прислав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде про те, що був Бабин Яр", - наводить видання слова Блайха.

Також УП із посиланням на власні джерела зазначає, що Зеленський у неділю був у Бабиному Яру, проте не афішував свою присутність. На підтвердження було додано кілька фотографій. 

 
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Проте, по-перше, президент підійшов не до "Менори", а до радянського пам'ятника жертвам розстрілів у Бабиному Яру. По-друге, на знімках помітно, що це відбулося вже ввечері 29 вересня - після того, як слова Блайха викликали резонанс.

Офіс президента ніяк не коментує відсутність Зеленського на офіційних заходах у Бабиному Яру.

 

Нагадаємо, вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яру на офіційному рівні за участі керівництва держави відбувалося в Україні з часів проголошення незалежності. У 1991 році голова Верховної Ради Леонід Кравчук у під час виступу в Бабиному Яру приніс вибачення єврейській громаді за злочини Голокосту, завершивши промову фразою ідишем. Надалі кожен український президент брав участь у жалобних заходах у День пам'яті жертв Бабиного Яру. За часів президентства Віктора Ющенка Бабиному Яру надано статус історико-культурного, а згодом історико-меморіального заповідника.

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.