Посли з 5 країн виступили проти фальсифікації Росією історичних фактів

Група послів з п'яти країн, акредитованих в Нідерландах, в тому числі Польщі, виступили проти фальсифікації Росією історії.

Про це повідомляє Польське радіо.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Польський посол Марцін Чепеляк, а також дипломати з Литви, Латвії, Естонії та Румунії написали спільний лист, який потім був опублікований голландською газетою Volkskrant.

Цей лист став своєрідною відповіддю послу Росії в Нідерландах, чия замітка була опублікована у виданні минулого тижня.

Російський дипломат написав, що пакт Молотова-Ріббентропа зовсім не був такий поганий, як все його описують, і що його не можна негативно оцінювати, тому що він був необхідний.

Посли з Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Румунії вирішили, що дане твердження не можна залишити без коментаря. У своєму листі вони написали, що виступають проти спроби зміни Росією історичних фактів і введення в оману громадськості, особливо щодо російсько-німецького пакту.

"Рішуче "ні" відбілюванню історії Другої світової війни Росією і промиванню мізків європейцям", - написало на своїй сторінці в Twitter посольство Польщі в Нідерландах.

Також дипломати нагадали про спільну заяву міністрів закордонних справ п'яти держав у 80-ту річницю підписання пакту.

Глави МЗС написали, що угода нацистської Німеччини і Радянського Союзу призвела до початку Другої світової війни і прирекла Європу на десятиліття страждань.

Міністри підкреслили, що пам'ять про лихоліття в минулому дає необхідні знання і силу, щоб протистояти тим, хто намагається воскресити або очистити нацистську і сталінську ідеології.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.