У Бельгії відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Урочиста церемонія відкриття скульптури Анни, донький Ярослава Мудрого та королеві Франції, відбулася 12 жовтня у старовинному бельгійському місті Арлон

Про це повідомляє Укрінформ.

Церемонія відбулася в межах проєкту "Шлях Королеви", який відтворює шлях, яким майбутня королева Франції долала відстань від Києва до Парижа.

 

"Відкриття скульптури київської княгині є символом історичних зв'язків, які поєднують всю Європу і Україну. Ця подія стала можливою завдяки енергії та ентузіазму мерії Києва та зусиллям посольства України в Королівстві Бельгія. То тепер ми сподіваємося, що більше українців будуть приїздити до нашого чудового міста", - зазначив під час відкриття пам'ятки бургомістр міста Арлон Вінсен Магнюс.

 

Під час виступу на церемонії посол України в Бельгії Микола Точицький наголосив, що історична постать Анна Ярославни уособлює глибокі історичні зв'язки, які існують між Україною та рештою Європи. Тож для України європейська інтеграція є природним процесом, який означає повернення до власних витоків.

 

Автор скульптури Костянтин Скритуцький розповів журналістам, що майбутня королева Франції постає в образі маленької дівчинки, яка колись ходила вулицями стародавнього Києва та мріяла про майбутнє.

 

У заході взяли участь представники міської громади Арлона, українські дипломати та представники мерії Києва.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.