На посаду голови УІНП претендує 9 осіб

“Історична правда” звернулася до уряду з запитом щодо конкурсу на посаду голови Українського інституту національної пам’яті

З відповіді, яку надало Національне Агентство України з питань державної служби, стала відома кількість претендентів на посаду. Станом на 23 жовтня заявки на участь у конкурсі подали дев'ятеро осіб.

 

Їхні імена у НАДС не повідомляють. Проте у реєстрі декларацій вдалося знайти дані про двох потенційних учасників конкурсу. Перший - громадський діяч, автор "Історичної Правди" Тарас Шамайда. Другий - кандидат культурології, доцент КНУКіМ Сергій Руденко

Шамайда та Руденко подали декларації як кандидати, оскільки не подавали їх раніше. Згідно з нормами законодавства особи, які подавали декларації у 2018 році, не зобов'язані подавати їх знову, беручи участь у конкурсі на ту чи іншу посаду.

Також редакція "Історичної правди" намагалася дізнатися, чому термін подання заявок на участь у конкурсі продовжений з 15 жовтня до 1 листопада. У НАДС лише зазначили, що відповідну пропозицію під час засідання Кабміну висунув міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський. Чим викликана така ініціатива міністра, в агентстві не уточнили.

"Історична правда" додатково звернулася до НАДС з проханнями оприлюднити повний список тих, хто подався на участь у конкурсі, та роз'яснити, чому було продовжено термін подання заявок.  

НагадаємоВолодимир В'ятрович пішов з посади голови УІНП 18 вересня. Конкурс на посаду нового голови почався 4 жовтня.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.