Підприємець придбав на аукціоні костел XIX ст. на Львівщині за 30 тисяч гривень

Храм не внесений до реєстру пам'яток. Фонд Держмайна намагався його продати з 2017 року.

Костел Пресвятої Трійці у селі Мегерів на Львівщині Фонд Держмайна 15 жовтня продав на аукціоні за 30 тисяч гривень, повідомляє Хмарочос із посиланням на zaxid.net. Новим власником костелу став підприємець із Дніпра Сергій Соболь. Загальна площа костелу 565 кв.м.

 
фото zaxid.net

Костел намагалися продати з 2017 року, але ніхто не подавався на торги зі стартовою ціною більше мільйона гривень. Цього разу влаштували онлайн-аукціон, де Фонд Держмайна пропонував придбати костел за 528, 5 тис. грн. із покроковим пониженням ціни.

 
фото zaxid.net

Благодійна організація "Спадщина.УА" запропонувала за пам'ятку 16 тис грн, приватна підприємиця Світлана Шеховцева – 25 тис. грн., а Сергій Соболь – 30,3 тис. грн.

 
фото zaxid.net

Новий власник костелу заявив, що не знає, як використовуватиме костел:

"Навіть не уявляв собі, що такий об'єкт можна так просто купити на аукціоні. Цікавий об'єкт в прикордонні України, тому вирішив купити".

Підприємець Сергій Соболь займається роздрібною торгівлею продуктами харчування і тютюном.

 
фото zaxid.net

Довідка. Костел Пресвятої Трійці не внесений у реєстр пам'яток архітектури, попри те, що він був збудований у 1595 році і перебудований у 1845-му. Храм зруйнували у під час Першої світової війни, а тоді відновили у 1935 році.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".