Засідання суду щодо проспектів Бандери та Шухевича пройшло з бійкою та "замінуванням". ВІДЕО

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 28 жовтня продовжив розглядати апеляцію на скасування рішення про перейменування Московського проспекту та проспекту генерала Ватутіна в Києві

Про це повідомдяє Insider.

На засіданні представники громадських організацій, що відстоюють радянські назви проспектів, висловили недовіру складу суду

 
theinsider.ua

Причиною для недовіри стали викрики прибічників декомунізації біля будівлі суду, які нібито "висловлювали впевненість, що рішення буде на їхню користь". Таким чином, на думку противників декомунізації, це може бути тиском на суддів, а тому вони не можуть бути впевненими у їхній неупередженості.

Колегія дала їм час на висловлення недовіри у письмовому вигляді. 

У засіданні оголошено перерву.

Приблизно о 13-й годині присутніх у приміщенні суду евакуювали через "замінування".

Також у приміщенні суду сталася бійка. Депутат Київради Володимир Назаренко пізніше розповів журналістам, що спілкувався із чоловіками, які представляли противників перейменування вулиць. Він називає їх "охоронцями Олени Бережної". Саме Бережна представляє інтереси ГО, які домоглися скасування перейменувань.

За словами Назаренка, чоловіки почали штовхати його, після чого виникла бійка між ними та націоналістами.

"Одне діло, коли ці тітушки просто ходять на засідання, інше - коли починають розпускати руки", - сказав Назаренко.

Поспілкуватися з іншої стороною конфлікту журналістам не вдалося - вони швидко залишили територію суду.

Зрештою, колегія суддів ухвалила рішення, що заяву про відвід розглядатиме інший суддя. Коли це буде, невідомо.

 
theinsider.ua

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року. 

У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олени Бережної та низки громадських організацій скасував рішення про перейменування проспектів. На рішення Українським інститутом національної пам'яті було подано апеляцію, розгляд якої почався у жовтні. 28 жовтня відбулося друге засідання.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.