Львівська облрада підтримала ініціативу про повернення декомунізованому селу старої назви

Депутати Львівської облради на сесії 29 жовтня підтримали перейменування села Мармузовичі у Буському районі на Андріївку

Про це пише zaxid.net.

 

Андріївкою село було названо в 1946 році на честь Івана Андрєєва - комуніста, голови тамтешньої МТС, якого вбили українські повстанці.

У 2016 році під час декомунізації Андріївці повернули історичне ім'я — Мармузовичі. Але людям таке рішення не сподобалося. Вони опиралися перейменуванню і вимагали повернути звичну назву. Водночас, Львівський окружний адмінсуд зобов'язав перейменувати орган місцевого самоврядування відповідно до закону про декомунізацію.

Селяни, вимагаючи повернути стару назву, хотіли присвятити її не Андрєєву, а апостолу Андрію Первозванному.

Проголосувавши за перейменуванян Мармузовичів, депутати обласної ради водночас звернулися з відповідним проханням до Верховної Ради. Саме парламент приймає остаточне рішення з цього приводу. Раніше аналогічні звернення прийняли Андріївська сільська рада та Буська районна рада.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.