У Києві прибрали банери, які приховували пам’ятник Щорсу

Невідомі в ніч на 4 жовтня демонтували банери, якими було завішено пам’ятник Миколі Щорсу на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка в Києві

Про це пише "Хмарочос" із посиланням на допис свідка події Світлани Мухаровської у Facebook.

За словами Мухаровської, ті, хто вночі знімав банер, не мали світловідбивних жилетів, за якими можна було б визначити працівників тієї чи іншої комунальної служби.

 
Mukharovska Mukharovska, facebook

Кінну статую Щорса оточили синьо-жовтим банером у 2016 році. У квітні 2019 року його замінили великими плакатами благодійного фонду "Повернись живим".

У 2016 році експертна рада Департаменту архітектури КМДА рекомендувала залишити пам'ятник, оскільки він не підпадає під декомунізаційні закони як пам'ятка монументального мистецтва національного значення. Мистецтвознавці також виступали проти його знесення.

Утім, 2017 року Київрада ухвалила рішення про перенесення пам'ятника. Тоді ж вандали відпиляли ногу коня, на якому сидить Щорс.

 
MUKHAROVSKA MUKHAROVSKA, FACEBOOK

Нагадаємо, Микола Щорс (1895—1919) — комдив Червоної армії, герой Громадянської війни, канонізований радянською владою. Брав активну участь у збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919). Народився на Чернігівщині в м. Сновськ, яке з радянських часів і до 2016 року називалося "Щорс".

 
MUKHAROVSKA MUKHAROVSKA, FACEBOOK

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили в 1954 році за проектом Михайла Лисенка, Миколи Суходолова й Василя Бородая. Скульптори — Олександр Власов і Олексій Заваров. За легендарною версією, позував для створення монумента сам Леонід Кравчук.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".