АНОНС: Презентація проекту парку «Древній Звенигород» в Києві

У Києві розкажуть про проект облаштування інноваційного історико-культурного парку у селі Звенигород, що поблизу Львова.

Майже тисячоліття тому там було велике місто – одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття, повідомляють організатори.

 

Під час презентації підведуть попередні підсумки проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", що став переможцем у конкурсній програмі Українського культурного фонду 2019 року "Створюємо інноваційний культурний продукт".

Спікери:

Віра Гупало – доктор історичних наук, наукова керівниця проекту створення історико- культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці";

Наталя Войцещук – координаторка проекту створення Парку "Древній Звенигород" та керівниця проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці";

Мирослава Іваник – менеджерка з комунікації проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці"

Час: 8 жовтня, вівторок, 16.00

Місце: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17

Вхід вільний за попередньої реєстрації

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.