У Львові відреставрували Чорну камяницю та відкрили лапідарій. ФОТО

У Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Це приміщенням Львівського історичного музею, який підпорядковується Львівській облраді. У дворику кам’яниці відкрили лапідарій.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Скульптура
Скульптура "Русалка" з фронтону будівлі будинки Військової школи плавання на Печлинському ставі. Будинок споруджено1820 р. Розібрано 1920 р.
Фото Олени Ляхович

Відновлення пам'ятки стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту для збереження культурної спадщини від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Фото Олени Ляхович

За ці кошти вдалося відреставрувати фасад, провести археологічні розкопки (знайдено фундамент готичного Львова), зробити гідроізоляцію і новий дах, укріпили фундамент, у внутрішньому дворику облаштували лапідарій (музей скульптур).

Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Фото Олени Ляхович

Про це розповів ініціатор і автор проєкту завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

"У Львівському історичному музеї зберігається велика кількість кам'яних пам'яток, скульптурних та архітектурних фрагментів , які походять з різних давніх львівських будівель.

Багато із них вже не існують. Загалом у збірці Львівського історичного музею є більше сотні одиниць збереження", - зазначив Петро Слободян.

Барельєф
Барельєф "Галера" зі старої Львівської ратуші. Збудовано 1617 р. Завалилась 1826 р.
Фото Олени Ляхович

Для облаштування лапідарію у подвір'ї зробили скляний дашок.

"Обговорювали ідею, щоб повністю засклити дворик, але не допустимо через ймовірний парниковий ефект, який не бажаний для пам'ятки", - зазначив Петро Слободян.

Загалом в експозиції представлені пам'ятки ХІІІ – ХХ ст.

"У подвір'ї представлена готична група та львівський ренесанс. У вестибюлі можна побачити плити з написами на німецькій, латинській, староукраїнській, польській, вірменській мовах.

 
Фото Олени Ляхович

Усі об'єкти були відреставровані на кафедрі реставрації пам'яток архітектури "Львівської політехніки" під керівництвом Олега Рибчинського та інших представників кафедри", - зазначив Петро Слободян.

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."