У Львові відреставрували Чорну камяницю та відкрили лапідарій. ФОТО

У Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Це приміщенням Львівського історичного музею, який підпорядковується Львівській облраді. У дворику кам’яниці відкрили лапідарій.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Скульптура
Скульптура "Русалка" з фронтону будівлі будинки Військової школи плавання на Печлинському ставі. Будинок споруджено1820 р. Розібрано 1920 р.
Фото Олени Ляхович

Відновлення пам'ятки стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту для збереження культурної спадщини від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Фото Олени Ляхович

За ці кошти вдалося відреставрувати фасад, провести археологічні розкопки (знайдено фундамент готичного Львова), зробити гідроізоляцію і новий дах, укріпили фундамент, у внутрішньому дворику облаштували лапідарій (музей скульптур).

Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Фото Олени Ляхович

Про це розповів ініціатор і автор проєкту завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

"У Львівському історичному музеї зберігається велика кількість кам'яних пам'яток, скульптурних та архітектурних фрагментів , які походять з різних давніх львівських будівель.

Багато із них вже не існують. Загалом у збірці Львівського історичного музею є більше сотні одиниць збереження", - зазначив Петро Слободян.

Барельєф
Барельєф "Галера" зі старої Львівської ратуші. Збудовано 1617 р. Завалилась 1826 р.
Фото Олени Ляхович

Для облаштування лапідарію у подвір'ї зробили скляний дашок.

"Обговорювали ідею, щоб повністю засклити дворик, але не допустимо через ймовірний парниковий ефект, який не бажаний для пам'ятки", - зазначив Петро Слободян.

Загалом в експозиції представлені пам'ятки ХІІІ – ХХ ст.

"У подвір'ї представлена готична група та львівський ренесанс. У вестибюлі можна побачити плити з написами на німецькій, латинській, староукраїнській, польській, вірменській мовах.

 
Фото Олени Ляхович

Усі об'єкти були відреставровані на кафедрі реставрації пам'яток архітектури "Львівської політехніки" під керівництвом Олега Рибчинського та інших представників кафедри", - зазначив Петро Слободян.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.