Спецпроект

У Харкові вшанували пам'ять розстріляних поляків

Меса в пам'ять про жертв тоталіаризму відбулася на цвинтарі у харківських П'ятихатках у суботу, 2 листопада.

Про це повідомляє Генеральне консульство Польщі в Харкові.

 

Захід був присвячений Дню всіх померлих ("Задушки" польською), який відзначають католики в цей день.

На месі були присутні генеральний консул Януш Яблонський, працівники консульства, представники польських товариств із Харкова та Енергодару, науковці, священики та прості харків'яни. Спільно вони вшанували пам'ять вбитих НКВД польських офіцерів та інших померлих.

 

Нагадуємо. На спецоб'єкті НКВД у П'ятихатках були захоронені рештки 4302 поляків, що опинилися у радянькому полоні у вересні 1939 року та були розстріляні у квітні - на початку травня 1940 року. З них 3820 офіцерів – військовополонені, які були етаповані з Старобільського табору.

Як спецоб'єкт НКВД квартал №6 у харківському Лісопарку використовувався з березня 1938 року. У 1990-х роках прокуратура та експерти дослідили 75 масових поховань. З них 15 містили рештки польських офіцерів, 60 могил - харківців, які були розстріляні у Харківському УНКВД під час Великого терору. Поіменний список радянських громадян, які були поховані на цьому секретному цвинтарі НКВД налічує 4320 осіб.

У документах КГБ кінця 1960-х років є згадка, що загальна кількість жертв НКВД, похованих у П'ятихатках, може сягати до 13 тисяч осіб.    

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.