АНОНС: У Львові молодих науковців вчитимуть працювати з відкритими архівами

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» відбудеться у Львові 10 грудня

Центр досліджень визвольного руху запрошує до участі студентів та аспірантів.

Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами для написання наукових робіт. Також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху.

Молоді науковці під час практичних сесій зможуть поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією виявлених документів, які сьогодні продовжують знаходити в різних місцях.

Організатори покривають транспортні витрати та проживання для учасників, які цього потребуватимуть.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму http://bit.ly/2qM4OAm (дедлайн — 10:00, 2 грудня). Результати відбору — не пізніше 23:59 2 грудня.

У разі додаткових питань писати на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр Досліджень Визвольного Руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Тюрма на Лонцького", Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

10 грудня 2019 р., вівторок.

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

Подія у Facebook.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.