Спецпроект

На Netflix з'явилися всі епізоди серіалу про Івана Дем'янюка

Американський стрімінговий сервіс 4 листопада опублікував документальний міні-серіал "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door), присвячений справі Івана Дем'янюка.

Підписники Netxlix можуть побачити всі 5 епізодів: "Диявол живе у Клівленді", "Кошмар у Треблінці", "Змова", "Перед шибеницею" та "Фінальний поворот". Тривалість кожного - 44-52 хвилини. 

 

До стрічки увійшли кадри судових процесів, інтерв'ю з їхніми учасниками та родичами Дем'янюка.

Судячи з відгуків, серіал не дає однозначної відповіді на головне питання резонансного процесу: чи є однією людиною кат "Іван Грозний" та Іван Дем'янюк?

"Однак, виробники документальної стрічки намагалися тримати себе максимально відстороненими від прийняття рішення. Це жодним чином не означає, що вони не показували більш тих, хто вижив (під час Голокосту - ІП), або сперечалися щодо їхніх вимог справедливості.

Але документальний фільм дійсно проводить чітку межу між прагненням справедливості та розп'яттям невинної людини лише для того, щоб це відповідає меті. 

...

Але тут маєте кусючу невизначеність. Якщо Джон (Дем'янюк) був Іваном Грозним, чи він отримав те, на що заслужив? А якщо не був, чи страждав він за чужий злочин?" - йдеться у рецензії на сайті The Cinemaholic.

"Але The Devil Next Door не лише про суд проти Джона Дем'янюка, але й дискусія щодо того, чи ту людину екстрадували прокурори", - пише Деніел Харт в огляді для сайту "ReadySteadyCut".

Станом на вечір 5 листопада стрічка має високу оцінку користувачів сайту IMDb - 7,8 балів з 10.

Єдиний на цей момент користувацький відгук на IMDb виглядає наступним чином: "Це неймовірно потужний, охолоджуючий та шокуючий, добре складений документальний фільм. Це дуже тривожно, але треба дивитися".

Іван Дем'янюк народися у 1920 році на Вінничині. Під час Другої світової служив у Червоній армії, у 1942-му пораненим потрапив у полон, де згодився служити "добровільним помічником".

1951 року виїхав до США, працював на автомобільному заводі в Огайо. Він отримав американське громадянство, але був його позбавлений у 2004-му.

Дем'янюк провів 8 років під вартою в Ізраїлі у 80-х роках. 20 років тому його було засуджено до смерті в Ізраїлі за злочини в таборі "Треблінка", але той вирок було скасовано після того, як з'явилися нові докази, які підтвердили причетність до цих злочинів іншої людини. Помер Іван Дем'янюк у Німеччнині в 2012 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.