In Memoriam. Помер відомий ветеран ОУН та в'язень ГУЛАГу Михайло Стус

Заступник голови Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА, політв'язень радянських таборів Михайло Стус на псевдо "Залізняк" помер 4 листопада.

Про це повідомляє сторінка Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

 

Незабаром Михайлу Стусу мало виповнитися 92 роки.

Прощання з померлим відбудеться 7 листопада. На 12:30 запланово відспівування у Храмі Святого Миколая на Аскольдовій могилі, а на 14:00 - похорон на Лісовому цвинтарі.

Народився Михайло Стус 13 листопада 1927 року в селі Михальче Городенкіського району Івано-Франківської області. В 1943 році ступив у юнацьку ОУН з-під стягу Бандери. Очолював мережу ОУН в селі Михальче, за що був арештований радянськими репресивними органами.

У 1947 році його засудили на 10 років позбавлення волі. Термін засудження відбував у Норильських таборах. Звільнився у 1955 році.

"Він був великим патріотом України. З проголошенням Незалежності України у 1991 році вступив у Київське крайове братство ОУН і УПА. Став заступником голови Братства. Був дисциплінованим, став прикладом для молоді. Був добрим сім'янином, люблячим батьком і дідусем. Залишив у смутку дружину пані Валентину, сина та онуків", - йдеться у повідомленні Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.