Микола Княжицький став лауреатом премії імені Єжи Ґєдройця

Народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Микола Княжицький отримав цьогорічну нагороду імені Єжи Ґедройця, яку призначає редакція польської газети “Rzeczpospolitа”. Ще одним лауреатом премії став президент міста Краків Яцек Майхровський.

Церемонія нагородження та святкове прийняття відбулися у Варшаві, у вівторок, 10 грудня, повідомляє сайт "Європейської солідарності".

 
Микола Княжицький

"Опинитися у достойному гроні лауреатів Нагороди імені Єжи Гедройця, заснованої "Rzeczpospolitа"- відомим і шанованим і в Україні виданням, – це велика честь і відповідальність для мене.

Також це великий виклик до продовження тих проектів, над якими я працюю останні роки. Це і Центр міжкультурного діалогу ім. Станіслава Вінценза на Гуцульщині, фестиваль "Via Carpatia", міжнародна конференція "Коло Вінценза" та низка інших проектів" – зазначив Княжицький.

Микола Княжицький
Микола Княжицький

Під час урочистостей у Палаці Республіки Польща нардеп отримав медаль із зображенням покровителя премії, а також пам'ятний диплом.

"Важливим елементом побудови нового простору символічної України було надання імені Єжи Ґедройця вулиці Тверській у Києві. Це сталося рік тому, 29 листопада 2018 року.

Щоб українці не забули, що "без вільної Польщі немає незалежної України". А поляки розуміли, що "без вільної України немає незалежної Польщі", – підкреслив у своїй промові лауреат премії.

Микола Княжицький та президент міста Краків Яцек Майхровський
Микола Княжицький та президент міста Краків Яцек Майхровський

Цьогоріч серед кандидатів на здобуття премії, крім Миколи Княжицького, було ще чотири представника України – перекладачка, професор Києво-Могилянської академії, Оля Гнатюк, публіцист, почесний президент Українського ПЕН Микола Рябчук, директорка Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі Віра Меньок та історик, політолог, дипломат, ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.


Довідково. Премія імені Єжи Ґедройця – гуманітарна нагорода, заснована у 2001 році редакцією польської газети "Rzeczpospolitа". Вона призначається за діяльність у сфері порозуміння з країнами Центрально-Східної Європи та за продовження ідеї Єжи Ґєдройця.

Єжи Ґєдройць – польський публіцист, громадський діяч, засновник і головний редактор часопису "Культура", що видавався у Парижі. Ґєдройць був активним прихильником польсько-української співпраці.

Лауреатами нагороди газети "Rzeczpospolita" імені Єжи Ґедройця в різні роки були, зокрема, Мирослав Маринович, Тімоті Снайдер, Томас Венцлова, Богуміла Бердиховська, Богдан Осадчук, Павел Коваль та інші.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села