Адміністрація одного із районів Праги проголосувала за встановлення пам'ятника "власівцям"

Увечері 10 грудня члени адміністрації району Прага-Ржепор'є проголосували за встановлення на своїй території меморіалу в пам'ять про бійців Російської визвольної армії («РОА», Русская освободительная армия – рос.), полеглих під час підтримки Празького повстання в травні 1945 року.

"За" проголосувало десять з десяти присутніх членів районної ради, що складається з 11 депутатів, повідомляє Czech Radio.

Військовослужбовці 1-ї дивізії
Військовослужбовці 1-ї дивізії "РОА". Прага, 7 травня 1945 року
Фото: Národní filmový archiv

Староста Павел Новотни відхилив пропозицію жителів району провести референдум з питання встановлення пам'ятника. Дебати тривали близько двох годин – основним пунктом дискусії стало питання, чи належали військові підрозділи "РОА" до частин СС.

Присутні на зборах нащадки свідків подій підтвердили, що на території Ржепор'я "власівці" вели себе виключно коректно і не пригноблювали місцеве населення.

Ініціатори створення меморіалу, проект якого ще належить вибрати, нагадали, що генерал Власов і генерал Буняченко зупинялися в Ржепор'ї в ніч з 6 на 7 травня 1945 року.

МЗС РФ раніше вже висловило свій категоричний протест проти створення подібного меморіалу. Чеське зовнішньополітичне відомство, зі свого боку, нагадало, що питання встановлення пам'ятників, згідно із законами Чеської Республіки, знаходиться виключно у віданні місцевого самоврядування.

Адміністрація має намір поставити пам'ятник вже в наступному році, коли відзначатиметься 75 річниця закінчення Другої світової війни.

За словами старости району Павела Новотни, слід увічнити пам'ять близько 300 бійців "РОА", полеглих в дні Празького повстання. Адміністрація також планує встановити біля пам'ятника інформаційну табличку, на якій будуть вказані не тільки позитивні, але і негативні сторони дій "РОА".

Як відомо, керівники Празького повстання домовилися з генерал-майором С.Буняченком, командиром 1-ї дивізії "РОА", яка рухалася в напрямку на м. Лінц (Австрія) для об'єднання з рештою підпорядкованих генерал-лейтенанту А.Власову формувань.

На офіцерській раді 4 травня було прийняте рішення про участь у повстанні, 5 травня, поки празька радіостанція була в руках чехів, ця інформація прозвучала в ефірі.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.

Сергій Гірік: гасла УНР нагадували більшовицькі

Інтерв'ю з кандидатом історичних наук, вченим секретарем Української асоціації юдаїки Сергієм Гіріком

Партії «хамелеони»

В Україні зареєстровано 352 політичних партії. За цим показником вона посідає перше місце в Європі. Однак партії у нас не лише активно реєструються, а й перейменовуються. 44% діючих партій хоча б раз за історію існування змінили свою назву. В останні роки кількість перейменувань партій перевищує кількість нових реєстрацій.