Адміністрація одного із районів Праги проголосувала за встановлення пам'ятника "власівцям"

Увечері 10 грудня члени адміністрації району Прага-Ржепор'є проголосували за встановлення на своїй території меморіалу в пам'ять про бійців Російської визвольної армії («РОА», Русская освободительная армия – рос.), полеглих під час підтримки Празького повстання в травні 1945 року.

"За" проголосувало десять з десяти присутніх членів районної ради, що складається з 11 депутатів, повідомляє Czech Radio.

Військовослужбовці 1-ї дивізії
Військовослужбовці 1-ї дивізії "РОА". Прага, 7 травня 1945 року
Фото: Národní filmový archiv

Староста Павел Новотни відхилив пропозицію жителів району провести референдум з питання встановлення пам'ятника. Дебати тривали близько двох годин – основним пунктом дискусії стало питання, чи належали військові підрозділи "РОА" до частин СС.

Присутні на зборах нащадки свідків подій підтвердили, що на території Ржепор'я "власівці" вели себе виключно коректно і не пригноблювали місцеве населення.

Ініціатори створення меморіалу, проект якого ще належить вибрати, нагадали, що генерал Власов і генерал Буняченко зупинялися в Ржепор'ї в ніч з 6 на 7 травня 1945 року.

МЗС РФ раніше вже висловило свій категоричний протест проти створення подібного меморіалу. Чеське зовнішньополітичне відомство, зі свого боку, нагадало, що питання встановлення пам'ятників, згідно із законами Чеської Республіки, знаходиться виключно у віданні місцевого самоврядування.

Адміністрація має намір поставити пам'ятник вже в наступному році, коли відзначатиметься 75 річниця закінчення Другої світової війни.

За словами старости району Павела Новотни, слід увічнити пам'ять близько 300 бійців "РОА", полеглих в дні Празького повстання. Адміністрація також планує встановити біля пам'ятника інформаційну табличку, на якій будуть вказані не тільки позитивні, але і негативні сторони дій "РОА".

Як відомо, керівники Празького повстання домовилися з генерал-майором С.Буняченком, командиром 1-ї дивізії "РОА", яка рухалася в напрямку на м. Лінц (Австрія) для об'єднання з рештою підпорядкованих генерал-лейтенанту А.Власову формувань.

На офіцерській раді 4 травня було прийняте рішення про участь у повстанні, 5 травня, поки празька радіостанція була в руках чехів, ця інформація прозвучала в ефірі.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.