У Південному Бузі знайшли меч, якому понад 500 років. ФОТО

У місті Южноукраїнськ на Миколаївщині у річці Південний Буг місцевий житель знайшов цікавий артефакт – меч без руків’я, який може датуватись XIV-XVI століттям.

Про це повідомили на офіційному веб-сайті міста Южноукраїнська, передає Укрінформ.

 
Фото: веб-сайт міста Южноукраїнська

"Колекція Южноукраїнського міського історичного музею поповнилась досить цікавим артефактом – мечем без руків'я. Місцевий житель Олександр Ткачук знайшов меч у р. Південний Буг біля Грибової скелі. Працівники музею припускають, що знахідка може датуватись XIV-XVI ст.", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: веб-сайт міста Южноукраїнська

Київська держава була другою країною в Європі, де виготовляли власні підписні мечі. І річ не лише у високому розвитку ремісничих технологій. Історикам добре відомо, що у літописних відомостях початкового періоду Київської держави меч виступає як свого роду "національна" зброя і державний символ.

 
Фото: веб-сайт міста Южноукраїнська

На українських землях у другій половини XVI ст. окремі елементи рицарської культури були сприйняті та засвоєні новоутвореним станом – козацтвом. Протягом XVI ст. меч як військовий інструмент на українських теренах був значно посунутий іншими видами довгоклинкової зброї – кордами, тесаками, нарешті шаблями.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.