Стали відомі нові кавалери ордену «За інтелектуальну відвагу»

Орден «За інтелектуальну відвагу» — срібний орден, який щороку вручає Капітула незалежного культурологічного часопису «Ї».

Зазвичай урочиста церемонія вручення з лаудаціями номінантам відбувається на щорічній церемонії "Межа року", після титульної промови головного і неодмінного редактора незалежного культурологічного часопису "Ї" Тараса Возняка, повідомляє видання Збруч.

 
Тамара Гундорова, Олександр Ройтбурд, Станіслав Росєк

Отже, орденами "За інтелектуальну відвагу" було відзначено:

Тамару Гундорову, професорку, літературознавицю і культуролога – "за відважну інтелектуальну інтерпретацію постмодерної дійсності як у літературі, так і у житті" (розкішну лаудацію презентувала Галина Старовойт);

Станіслава Росєка, професора, директора ґданського видавництва "Слово/образ територія" – "за послідовну поставу та відвагу у дослідженні незвіданих реґіонів людського буття та активну участь у формуванні модерного інтелектуального дискурсу як у Польщі, так і в Україні" (ґрунтовну лаудацію прочитав професор Марек Вільчинський);

Олександра Ройтбурда, художника, директора Одеського художнього музею – "за гідність та відвагу у творенні новітніх візуальних та вербальних сенсів" (фахову лаудацію подав Богдан Шумилович).


Як пише Збруч, для Олександра Ройтбурда церемонія стала нагодою вперше одягнути фрак, що чекав такої оказії кілька років, а для для професора Станіслава Росєка – вперше за останній десяток років вдягнути краватку.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.