Стали відомі нові кавалери ордену «За інтелектуальну відвагу»

Орден «За інтелектуальну відвагу» — срібний орден, який щороку вручає Капітула незалежного культурологічного часопису «Ї».

Зазвичай урочиста церемонія вручення з лаудаціями номінантам відбувається на щорічній церемонії "Межа року", після титульної промови головного і неодмінного редактора незалежного культурологічного часопису "Ї" Тараса Возняка, повідомляє видання Збруч.

 
Тамара Гундорова, Олександр Ройтбурд, Станіслав Росєк

Отже, орденами "За інтелектуальну відвагу" було відзначено:

Тамару Гундорову, професорку, літературознавицю і культуролога – "за відважну інтелектуальну інтерпретацію постмодерної дійсності як у літературі, так і у житті" (розкішну лаудацію презентувала Галина Старовойт);

Станіслава Росєка, професора, директора ґданського видавництва "Слово/образ територія" – "за послідовну поставу та відвагу у дослідженні незвіданих реґіонів людського буття та активну участь у формуванні модерного інтелектуального дискурсу як у Польщі, так і в Україні" (ґрунтовну лаудацію прочитав професор Марек Вільчинський);

Олександра Ройтбурда, художника, директора Одеського художнього музею – "за гідність та відвагу у творенні новітніх візуальних та вербальних сенсів" (фахову лаудацію подав Богдан Шумилович).


Як пише Збруч, для Олександра Ройтбурда церемонія стала нагодою вперше одягнути фрак, що чекав такої оказії кілька років, а для для професора Станіслава Росєка – вперше за останній десяток років вдягнути краватку.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".