У Хіросімі зносять дві будівлі, які пережили атомне бомбардування 1945 року. ФОТО

Влада Хіросіми планує знести дві будівлі, які вціліли після американської атаки атомної бомби «Малюк» у 1945 році.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на BBC.

Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
Вулиця Хіросіми зі збереженими будівлями
ФОТО: ВВС

Йдеться про будівлі 1913 року побудови — студентський гуртожиток і колишню фабрику військового одягу. Після атаки їх використовували як тимчасові лікарні.

Увагу на будівлі влада звернула ще у 2017 році, тепер же за планом їх повинні знести до 2022 року. Основна причина — аварійність будівель і можливість їх обвалення при землетрусі. Будівлі вже тривалий час не використовуються та закриті для відвідування.

89-річний Івао Наканіші, який пережив бомбардування в одному з цих будинків, очолює групу активістів, які виступають за збереження будівель як памʼяток.

"Враховуючи історичне значення повідомлення про трагедію майбутньому поколінню, ми не можемо допустити знесення [...]. Це цінні будівлі, які розповідають нам про жах атомної бомби", — сказав він.

Хіросіма, після бомбардування
Хіросіма, після бомбардування
ФОТО: AFP

У місті після вибуху вціліли 85 будівель. Найвідоміша — будівля Виставкового центру торгово-промислової палати Хіросіми (Купол Гембаку), яка входить у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. При вибуху 6 серпня 1945 року загинули 80 тис. осіб і понад 100 тис. постраждали.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.