АНОНС: Вечір пам'яті "40-і роковини від дня смерті Галини Дидик"

У Національний музей "Тюрма на Лонцького" з ініціативи Ліги українських жінок відбудеться вечір пам’яті української підпільниці «Анни», зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича.

Про це повідомляє Музей у Facebook.

 

У програмі заходу: слово про героїчний чин підпільниці, фотопрезентація, фрагменти з фільмів, виступ дуету Наталії Баховської та Федора Гольця з хору "Нескорені", поезія у виконанні Любові Шумської.


Довідка.
Життя Галини Дидик – приклад стійкості й відваги в боротьбі за волю України.

Патріотка доклалася до розбудови нелегальної повстанської мережі та медичних частин УЧХ. Була до останніх хвилин життя Рома Шухевича незамінною його помічницею.

Після загибелі Головного командира УПА пройшла катування в стінах тюрми на Лонцького під час півторарічного слідства, яке закінчилося 18 жовтня 1951 р. Витримала тут 129 допитів.

31 жовтня 1951 р. Особлива нарада при МҐБ СРСР засудила її на 25 років концтаборів.

14 грудня 1951 р. її етапували до Верхньоуральської тюрми МҐБ СРСР у Челябінській області, згодом перевели до Владімірської в'язниці, що відзначалася суворим режимом.

Пережила в'язничне пекло. Звільнили в 1971 р. без права повернутися додому. Оселилася в Караганді.

З літа 1972-го до осені 1973-го таємно мешкала в Бібрці на Львівщині.

Після марних спроб прописатися змушена була виїхати в Христинівку на Черкащині. Пенсії не отримувала.

Відкинула пропозицію КҐБ написати покаяльну заяву, що призвело до загострення репресій й спричинило інфаркт. Померла 23 грудня 1979 року у селі Христинівці Черкаській області, згодом родина поховала її у Бережанах на Тернопільщині.


Час: 20 грудня, п'ятниця, 15.00


Місце: Національний музей "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1, м. Львів

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.