Росія наполегливо працює над переписуванням історії, - президент Литви

Президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Росію у прагненні переписати історію, назвавши як приклад заперечення впливу таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на історію Європи, її сьогодення і майбутнє.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає видання "День".

 
Фото: Reuters

"Останнім часом Росія наполегливо працює над переписуванням історії. Одним із прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на болісну історію Європи", - повідомляє Науседа.

Він зазначив, що 24 грудня 1989 року з'їзд народних депутатів СРСР визнав існування таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року та оголосив їх недійсними.

Литовський президент нагадує, що "ці секретні угоди між нацистською Німеччиною і комуністичним Радянським Союзом призвели до подальшої окупації країн Балтії. "Сьогодні давайте розглянемо, що пережила наша країна за ці десятиріччя. Давайте оцінимо ті важливі мотиви державності, громадянства і спротиву агресії, які надихнули народ Литви, Латвії та Естонії на боротьбу за незалежність.

Історична пам'ять визначає сприйняття майбутнього. Давайте не будемо забувати уроки, які ми повинні винести з нашої власної та європейської історії. Давайте не будемо замінювати правду підпорами брехні", - резюмує президент Литви.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.