СБУ передала Рівненському музею понад 1000 предметів вилучених у контрабандистів

Служба безпеки України передала Рівненському обласному краєзнавчому музею понад 1000 предметів старовини, серед яких особливу культурну цінність мають меч XІV-XVст., колекція стародавніх монет різних номіналів та періодів чеканки.

Про це повідомляє видання "ВСЕ".

 

Загалом передані музею раритети датуються від VІI ст. до Р.Х. до ХХ ст., серед них також є багато зброї та побутових речей різних епох.

Відвідувачі музею отримали можливість побачити старожитності завдяки роботі співробітників СБУ, які попередили контрабандне вивезення за межі України цих культурних цінностей.

 

Експертам практично неможливо оцінити загальну вартість повернутих історичних раритетів. Адже деякі з них є справді безцінними для української історії. Вкрай важливо, що артефакти, які мали опинитися за кордоном у приватних колекціях, залишаються на нашій землі.

До слова, усі старожитності були конфісковані у дохід держави за матеріалами кримінальних проваджень, які розслідували слідчі обласного управління СБУ. Осіб, які переправляли цінності з приховуванням від митного контролю, було визнано винними за ч.2 ст. 15 та ч. 1 ст. 201 (замах на контрабанду) Кримінального кодексу України.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі