СБУ передала Рівненському музею понад 1000 предметів вилучених у контрабандистів

Служба безпеки України передала Рівненському обласному краєзнавчому музею понад 1000 предметів старовини, серед яких особливу культурну цінність мають меч XІV-XVст., колекція стародавніх монет різних номіналів та періодів чеканки.

Про це повідомляє видання "ВСЕ".

 

Загалом передані музею раритети датуються від VІI ст. до Р.Х. до ХХ ст., серед них також є багато зброї та побутових речей різних епох.

Відвідувачі музею отримали можливість побачити старожитності завдяки роботі співробітників СБУ, які попередили контрабандне вивезення за межі України цих культурних цінностей.

 

Експертам практично неможливо оцінити загальну вартість повернутих історичних раритетів. Адже деякі з них є справді безцінними для української історії. Вкрай важливо, що артефакти, які мали опинитися за кордоном у приватних колекціях, залишаються на нашій землі.

До слова, усі старожитності були конфісковані у дохід держави за матеріалами кримінальних проваджень, які розслідували слідчі обласного управління СБУ. Осіб, які переправляли цінності з приховуванням від митного контролю, було визнано винними за ч.2 ст. 15 та ч. 1 ст. 201 (замах на контрабанду) Кримінального кодексу України.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.