Книжкова новинка - «Концтабір Аушвіц – український вимір: дослідження, документи, свідчення»

Прийдешнього 2020 р. окрім низки позитивних історичних дат людство згадуватиме і трагічні, одна з яких 80-ті роковини від дня створення нацистами концтабірного комплексу Аушвіц-Біркенау на території польського міста Освенцим та в його околицях.

Звісно, що будучи одним із найбільших таборів, а до того ж розміщеним доволі недалеко від кордонів України, Аушвіц не міг не залишити свого трагічного відбитку і в її історії відповідного періоду, йдеться у повідомленні Національного музею історії України у Другій світовій війні.

 

Однією з найновіших подій Музею став вихід у світ наукового видання "Концтабір Аушвіц – український вимір: дослідження, документи, свідчення".

Варто сказати, що воно виявилося для історичної науки першою спробою розглянути українську складову освенцимської тематики об'єктивно, різнобічно й комплексно.

Знаменно, що понад 40 сторінок у цій книжці припадає на сам лишень "Список українців та вихідців з України – в'язнів концтабору Аушвіц". Серед них і євреї – жертви Голокосту, й військовополонені Червоної армії, і українські націоналісти-бандерівці, перебування яких на волі гітлерівці вважали небезпечним для Третього райху, бо не могли пробачити їм проголошення незалежності в 1941 р., й покарані остарбайтери-втікачі.

Окрім дуже детально й скрупульозно розробленого музейними фахівцями науково-довідкового апарату, під який відведено майже третину всього її друкованого обсягу, книжка включає корпус наукових статей.

Серед авторів яких історики Олександр Лисенко, Тетяна Пастушенко, Валентина Смірнова, Олександр Білоус, Віталій Горобець, Надія Смолярчук, Олеся Ісаюк та ін.

А поруч – найцінніше на рівні усної історії: інтерв'ю живих свідків – колишніх бранців Аушвіцу-Біркенау, які вони встигли дати працівникам Музею та Івано-Франківського краєзнавчого музею, а також письмові свідчення тих, хто пережив випробування концтабором.

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.