У харківських підземеллях може з’явитися музей. ФОТО

У підземних ходах біля Свято-Успенського собору, під вул. Квітки-Основ'яненка, може з'явитися музей.

Про це Depo.Харків повідомили у прес-службі Харківської міськради.

 

За даними мерії, підземелля колишнього купецького двору кінця XVIII-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням "Діти підземелля".

30 листопада вони розчищали підземні ходи. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з ґрунтом.

Як повідомив член правління "Дітей підземелля" Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору – це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м.

Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці – військові.

 

У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

З підземелля вивезли 22-й самоскидb із землею і будівельним сміттям. Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об'єкт, там було близько 45 м ходів.

За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м ґрунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

 

Загалом "Діти підземелля" обстежили вісім об'єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини.

"Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору – найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення.

Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об'єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста", - зазначив Денисенко.

Оборона Донеччини Армії УНР

Оборона Донеччини тривала з 18 листопада 1918 року до 7 січня 1919 року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.