У харківських підземеллях може з’явитися музей. ФОТО

У підземних ходах біля Свято-Успенського собору, під вул. Квітки-Основ'яненка, може з'явитися музей.

Про це Depo.Харків повідомили у прес-службі Харківської міськради.

 

За даними мерії, підземелля колишнього купецького двору кінця XVIII-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням "Діти підземелля".

30 листопада вони розчищали підземні ходи. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з ґрунтом.

Як повідомив член правління "Дітей підземелля" Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору – це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м.

Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці – військові.

 

У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

З підземелля вивезли 22-й самоскидb із землею і будівельним сміттям. Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об'єкт, там було близько 45 м ходів.

За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м ґрунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

 

Загалом "Діти підземелля" обстежили вісім об'єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини.

"Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору – найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення.

Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об'єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста", - зазначив Денисенко.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.