У харківських підземеллях може з’явитися музей. ФОТО

У підземних ходах біля Свято-Успенського собору, під вул. Квітки-Основ'яненка, може з'явитися музей.

Про це Depo.Харків повідомили у прес-службі Харківської міськради.

 

За даними мерії, підземелля колишнього купецького двору кінця XVIII-го століття з 2005 року досліджують представники Харківського фонду сприяння історико-культурним дослідженням "Діти підземелля".

30 листопада вони розчищали підземні ходи. Роботи велися близько шести годин, було вивезено півтисячі мішків з ґрунтом.

Як повідомив член правління "Дітей підземелля" Ігор Денисенко, вцілілі після війни підземелля купецького двору – це близько 250 кв. м підвальних приміщень і 90 м підземних галерей, які прокладені на глибині понад 4 м при ширині 2,13 м і висоті 2,25 м.

Спочатку там розташовувалися купецькі склади, де зберігали вино і, можливо, контрабанду. Під час Другої світової війни там облаштували бомбосховище, де ховалися люди, які жили і працювали у цьому районі, а коли місто захопили німці – військові.

 

У 1941-1942 роках купецький двір сильно постраждав від бомбардувань, і після звільнення міста його вирішили не відновлювати. Надземну частину зруйнували, але вцілів фрагмент підвалів, який примикає до Свято-Успенського собору. Зараз це будівля будівельного коледжу.

З підземелля вивезли 22-й самоскидb із землею і будівельним сміттям. Денисенко розповів, що, коли члени організації вперше прийшли на об'єкт, там було близько 45 м ходів.

За цей час вони вручну зібрали понад 100 куб. м ґрунту і подовжили систему підземних галерей вдвічі. У підземеллях знаходили старовинні світильники, залишки електроарматури (на початку 20-го століття туди провели освітлення), пляшки, де зберігалося вино і пиво, залишки гвинтівок, гранати, німецьку рацію. Найцінніші зі знахідок допомагають зрозуміти, як використовувалося підземеллі в різні роки.

 

Загалом "Діти підземелля" обстежили вісім об'єктів в історичному центрі міста. За словами Ігоря Денисенка, старовинні харківські підземні ходи не були єдиним лабіринтом, а належать до окремих систем різної довжини.

"Якщо робити музей харківських підземель, то підземелля купецького двору – найцікавіше. На Сході України воно може стати першим музеєм у міських підземеллях не культового призначення.

Ми робили розрахунки з одеськими колегами: якщо об'єкт офіційно почне працювати, то потік туристів буде постійним, і це може підвищити туристичну привабливість міста", - зазначив Денисенко.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.