На дні Шацького озера знайшли гербову печатку шляхтича. ФОТО

Гербову печатку XIX століття знайшли на дні одного з Шацьких озер та передали до Любомльського краєзнавчого музею.

Про це повідомляє dyvys.info.

 
Фото: volyn.com.ua

"Це типова приватна печатка шляхтича першої половини ХІХ століття. Визначити, кому належить, можна лише випадково – на ній немає герба, а лише ініціали. Можливо, вона належала комусь із місцевих землевласників.

На бронзовій підовальній (близькій за формою до овалу) печатці діаметром близько 20 мм зображено латинську літеру "R" та корону. Зі зворотного боку є вушко з отвором", – розповів доктор історичних наук Андрій Гречило, до якого музейні працівники звернулися за консультацією.

Хто став меценатом?

"Печатку було випадково знайдено на дні одного із Шацьких озер. На жаль, наші музеї не настільки багаті, щоб мати вільні кошти для скуповування предметів, що можуть бути гідно представлені на стендах.

Тож редакція "Газети Волинь" вирішала допомогти, аби цікавий та добре збережений експонат не осів у приватній колекції, не "поплив" за кордон, а став окрасою експозиції.

Відтак започатковуємо акцію "Стань другом музею". Ми профінансували купівлю печатки, і нині вона перебуває у фондах Любомльського краєзнавчого музею" - йдеться у повідомленні volyn.com.ua.

 
Фото: volyn.com.ua

Директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський вважає, що така річ могла бути виготовлена в одному екземплярі, а це ще більше ускладнює її атрибутацію.

"Все одно ми раді, що цей артефакт прикрасив колекцію Любомльського краєзнавчого музею", – розповідає краєзнавець.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.