На дні Шацького озера знайшли гербову печатку шляхтича. ФОТО

Гербову печатку XIX століття знайшли на дні одного з Шацьких озер та передали до Любомльського краєзнавчого музею.

Про це повідомляє dyvys.info.

 
Фото: volyn.com.ua

"Це типова приватна печатка шляхтича першої половини ХІХ століття. Визначити, кому належить, можна лише випадково – на ній немає герба, а лише ініціали. Можливо, вона належала комусь із місцевих землевласників.

На бронзовій підовальній (близькій за формою до овалу) печатці діаметром близько 20 мм зображено латинську літеру "R" та корону. Зі зворотного боку є вушко з отвором", – розповів доктор історичних наук Андрій Гречило, до якого музейні працівники звернулися за консультацією.

Хто став меценатом?

"Печатку було випадково знайдено на дні одного із Шацьких озер. На жаль, наші музеї не настільки багаті, щоб мати вільні кошти для скуповування предметів, що можуть бути гідно представлені на стендах.

Тож редакція "Газети Волинь" вирішала допомогти, аби цікавий та добре збережений експонат не осів у приватній колекції, не "поплив" за кордон, а став окрасою експозиції.

Відтак започатковуємо акцію "Стань другом музею". Ми профінансували купівлю печатки, і нині вона перебуває у фондах Любомльського краєзнавчого музею" - йдеться у повідомленні volyn.com.ua.

 
Фото: volyn.com.ua

Директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський вважає, що така річ могла бути виготовлена в одному екземплярі, а це ще більше ускладнює її атрибутацію.

"Все одно ми раді, що цей артефакт прикрасив колекцію Любомльського краєзнавчого музею", – розповідає краєзнавець.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?