АНОНС: Презентація проекту "Київ Інтерактивний"

Проєкт «Інтерактивний Київ» – це амбітна спроба перенести Київ початку ХХ ст. у площину цифрової мапи. Мета не тільки показати всі можливі тогочасні інфраструктурні об’єкти, але й познайомити з різноманіттям повсякдення киян та киянок 100 років тому.

Про це повідомляє Музей історії Києва.

 

Які були найкращі ресторани у Києві? Куди бігти і скільки грошей діставати, якщо заболів зуб? У яку школу відправити дитину так, щоб недалеко від дому? У кого краще винаймати квартиру та прогулянка якою вулицею загрожувала вашому гаманцю чи навіть життю.

На ці та інші питання хоче відповісти презентований проєкт. Ця інтерактивна карта є спробою створити інклюзивну оповідь про багатокультурний Київ початку XX століття.

"Інтерактивний Київ" є частиною освітньої платформи розробленою командою Центру міської історії (Львів). Проєкт відбувся завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Розробники карти: Олена Бетлій, Ольга Гнидюк, Катерина Диса, Марія Чорна, Мартін-Олександр Кислий, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова, Олександра Оберенко, Андрій Левченко, Наталя Кубицька, а також команда дизайнерів та програмістів (SiteGist).

Час: 5 грудня, четвер, 19.00

Місце: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, м. Київ

Вхід вільний.

Реєстрація за посиланням.

Як Хрущов Україні Крим віддав. Спогади Олексія Аджубея

"...Навряд чи Хрущов міг припустити, що передача Криму Україні, яку він підносив як великий акт, який скріпляв навіки дружбу російського й українського народів, стане шістдесят років потому каменем спотикання у відносинах між Росією й Україною".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.