АНОНС: Презентація проекту "Київ Інтерактивний"

Проєкт «Інтерактивний Київ» – це амбітна спроба перенести Київ початку ХХ ст. у площину цифрової мапи. Мета не тільки показати всі можливі тогочасні інфраструктурні об’єкти, але й познайомити з різноманіттям повсякдення киян та киянок 100 років тому.

Про це повідомляє Музей історії Києва.

 

Які були найкращі ресторани у Києві? Куди бігти і скільки грошей діставати, якщо заболів зуб? У яку школу відправити дитину так, щоб недалеко від дому? У кого краще винаймати квартиру та прогулянка якою вулицею загрожувала вашому гаманцю чи навіть життю.

На ці та інші питання хоче відповісти презентований проєкт. Ця інтерактивна карта є спробою створити інклюзивну оповідь про багатокультурний Київ початку XX століття.

"Інтерактивний Київ" є частиною освітньої платформи розробленою командою Центру міської історії (Львів). Проєкт відбувся завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Розробники карти: Олена Бетлій, Ольга Гнидюк, Катерина Диса, Марія Чорна, Мартін-Олександр Кислий, Анна Ісаєва, Дарина Подгорнова, Олександра Оберенко, Андрій Левченко, Наталя Кубицька, а також команда дизайнерів та програмістів (SiteGist).

Час: 5 грудня, четвер, 19.00

Місце: Музей історії Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7, м. Київ

Вхід вільний.

Реєстрація за посиланням.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.