Збирали по фрагментах: Як у Запоріжжі реставрували золотий скіфський меч. ФОТО

Золотий скіфський акінак – найсенсаційнішу знахідку цьогорічного археологічного сезону на запорізькій Мамай-горі реставрували у лабораторії Національного заповідника Хортиця.

Про це повідомляється на сторінці Мамай-гори у Facebook, передає Depo.Запоріжжя.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Реставрація пам'ятки – золотого акінака (короткого скіфського меча) – тривала декілька тижнів. З унікального артефакту, який століттями перебував у землі, акуратно видалили ґрунту, нестійкі забруднення та продукти корозії.

Фрагменти пам'ятки двічі обробили спеціальним чином, а потім збирали 10 днів. Склеювали фрагменти акінаку за допомогою клейового розчину полімеру. Після на артефакт нанесли спеціальне захисне покриття.

До реставрації
До реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK
Після реставрації
Після реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Окрім того, для акінака виготовили спеціальний контейнер із фанери та подушки з пінополістиролу з вирізаним у ньому контуром пам'ятки.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Усі етапи реставрації ретельно фіксувалися. І, як обіцяють дослідники, уже зовсім скоро сенсаційна знахідка разом з іншими матеріалами з дослідженого цьогоріч унікального скіфського комплексу стане доступною для споглядання.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Нагадуємо, золотий акінак було знайдено у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи. Поховання розташоване на Мамай-горі в Запорізькій області, де цьогоріч відбувся 32-й археологічний сезон.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Довідка. Мамай-гора, що розташована на території сучасної Запорізької області, є величезним комплексом поховань різних племен та народів, що проходили тутешнім степом, – від доби неоліту до пізнього середньовіччя. Нині досліджено лише близько 25% гори.

Археологи поспішають, адже гору руйнують води Каховського водосховища. За допомогою у фінансуванні дослідники звернулися до усіх небайдужих, люди відгукнулися. Тепер тут другий рік поспіль реалізується наймасштабніший для пострадянського простору проект із залучення коштів людей для археологічних досліджень.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.