Викладач УКУ Іван Альмес отримав престижну премію ім. Єжи Ґедройця

29 листопада 2019 року в Посольстві Республіки Польщі у Києві відбулося урочисте вручення нагород 13-го конкурсу ім. Єжи Ґедройця молодим дослідникам за найкращі наукові праці з історії Польщі та польсько-українських стосунків.

У номінації "Докторські праці" нагороду отримав академічний координатор програми "Київське християнство" та викладач кафедри нової і новітньої історії України УКУ к.і.н. Іван Альмес, повідомляє Український католицький університет.

 
ФОТО: УКУ

Як зауважила в своїй рецензії на кандидатську дисертацію І. Альмеса професорка Наталія Яковенка, це найкраща праця з ранньомодерної історії України й Польщі з-поміж робіт, що будь-коли подавалися конкурс ім. Єжи Ґедройця.

Провідна українська дослідниця наголосила на тому, що молодий уківський викладач не тільки написав блискучу роботу про книгозбірні унійних і православних монастирів та читацькі практики ченців, але й по-новаторськи вписав релігійне життя монаших спільнот у ширший соціокультурний контекст тогочасної епохи, причому використовуючи найновіші досягнення сучасної гуманітаристики та богословських наук.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.