Викладач УКУ Іван Альмес отримав престижну премію ім. Єжи Ґедройця

29 листопада 2019 року в Посольстві Республіки Польщі у Києві відбулося урочисте вручення нагород 13-го конкурсу ім. Єжи Ґедройця молодим дослідникам за найкращі наукові праці з історії Польщі та польсько-українських стосунків.

У номінації "Докторські праці" нагороду отримав академічний координатор програми "Київське християнство" та викладач кафедри нової і новітньої історії України УКУ к.і.н. Іван Альмес, повідомляє Український католицький університет.

 
ФОТО: УКУ

Як зауважила в своїй рецензії на кандидатську дисертацію І. Альмеса професорка Наталія Яковенка, це найкраща праця з ранньомодерної історії України й Польщі з-поміж робіт, що будь-коли подавалися конкурс ім. Єжи Ґедройця.

Провідна українська дослідниця наголосила на тому, що молодий уківський викладач не тільки написав блискучу роботу про книгозбірні унійних і православних монастирів та читацькі практики ченців, але й по-новаторськи вписав релігійне життя монаших спільнот у ширший соціокультурний контекст тогочасної епохи, причому використовуючи найновіші досягнення сучасної гуманітаристики та богословських наук.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть