На Львівщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

6 грудня, у День Збройних Сил України, в селищі Дубляни Самбірського району з усіма християнськими та військовими почестями перепоховали знайдені в лісі останки чотирьох воїнів УПА.

Про це повідомляє сайт КП ЛОР "Доля".

 
Фото: Святослава Шеремети

Церемонія перепоховання останків вояків УПА відбулась у місцевому храмі, де священники відслужили поминальну панахиду. Потім домовини, вкриті червоно-чорними та синьо-жовтими прапорами, від церкви перенесли до місця вічного спочинку, що біля символічної могили, насипаної на честь увічнення пам'яті уродженців селища – борців за волю України. Тут полеглим воякам УПА, за традицією, військові віддали сальву пострілами із автоматів.

Останки українських воїнів були віднайдені фахівцями меморіально-пошуковго центру "Доля" на околиці лісу неподалік селища Дубляни. За інформацією місцевих мешканців в роки війни енкаведисти таємно і подалі від місця злочину закопували вбитих або замордованих у тутешніх більшовицьких катівнях вояків УПА.

 
Фото: Святослава Шеремети

Як зазначив у коментарях секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, директор меморіально-пошукового Центру "ДОЛЯ" Святослав Шеремета, експедиція з пошуку та ексгумація віднайдених пошуковцями останків чотирьох воїнів УПА на околиці лісу поблизу селища Дубляни відбулася з ініціативи та підтримки депутата Львівської обласної ради Олега Домчака.

"Дослідження з пошуку та ексгумацію провели працівники підприємства "Доля" під час пошукової експедиції 2019 року. Роботи з пошуку останків інших загиблих будуть продовжуватися і в майбутньому, бо за свідченнями місцевих мешканців, краєзнавців, а також відповідно до наявних архівних матеріалів, на цьому місці можуть знаходитися останки понад сотні полеглих воїнів УПА, які загинули у боях із воячнею НКВД у 40-50-их роках.

Також тут можуть покоїтися останки тих, хто був закатованим в енкаведистських буцегарнях, коли містечко Дубляни було районним центром.

 
Фото: Святослава Шеремети

Ми вшановуємо пам'ять наших героїв, які загинули за волю України, саме нині, 6 грудня – у День збройних сил України та у присутності нинішніх українських військових, які віддали військові почесті полеглим воїнам УПА.

Важливо те, що ці українські герої – українські хлопці, які загинули за волю свого народу, нарешті отримали нашу вдячну молитву та військові почесті. Від сьогодні їхні останки покояться на почесному місці селищного кладовища", – зазначив Святослав Шеремета.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.