Архітектурній бібліотеці Заболотного відмовили в оренді приміщення

Поряд із нею почали зводити 24-поверхівку. Директорка запевняє, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої будівлі для зберігання фонду.

Восьмого січня архітектурно-будівельна бібліотека імені Заболотного отримала від київського відділення Фонду держмайна заяву про припинення договору оренди, повідомляє видання "Хмарочос".

Видання з фонду бібліотеки
Видання з фонду бібліотеки
Фото: facebook.com/dnabb.org

Термін дії договору оренди сплив 31 грудня 2019 року, і державне видавництво "Преса України" відмовилося його продовжувати.

Директорка бібліотеки Галина Войцехівська повідомила, що було написано звернення до Мінрегіону про те, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої спеціальної будівлі з умовами зберігання фонду, роботи користувачів і працівників.

До 2012 року бібліотеку було розташовано у будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі. Після початку "реконструкції" Гостиного двору бібліотека переїхала на проспект Перемоги, біля метро "Шулявська". Водночас юридичною адресою бібліотеки досі залишається Контрактова площа, 4.

Раніше народна депутатка Ганна Бондар припускала, що виселення бібліотеки Заболотного може бути пов'язане з намірами реалізації ДПТ під будівництво житлової багатоповерхівки.

За адресою проспект Перемоги, 50а, будують 24-поверховий житловий будинок 50Avenue. Це ділянка поряд зі сквером "Слава танкістам", де є танк Т-34, – там уже встановили будівельний паркан і почали закладати фундамент.

За даними Delo.ua, ділянку продали приватній фірмі для будівництва ресторану в 2004 році, але будівництво почалося лише у 2019-му. У Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю повідомили, що забудовник – компанія "Шулявка" – не надав документів для перевірки.


Зазначимо, що у сховищах бібліотеки імені Заболотного зберігаються перша книга з архітектури, проєктна документація та карти Києва, стародруки, книжки XVII століття, в яких є описи втрачених об'єктів тощо.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.