Президент Литви Науседа нагородив медалями 11 українців, які охороняли Верховну раду Литви в 1991 році. ФОТО

Лідер Литовської Республіки Гітанас Науседа вручив 11 громадянам України пам'ятні медалі. У січні 1991 року вони активно захищали свободу і незалежність Литви.

Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на пресслужбу президента Литви.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Церемонія нагородження відбулася в Президентському палаці у Вільнюсі. Громадяни Литви та України були нагороджені пам'ятними медалями до Дня захисників свободи 13 січня.

 
Фото: пресслужба президента Литви

"Навіть перед лицем найбільшої небезпеки Литва була не одна. Ми з великою повагою згадуємо тих, хто протестував і засуджував кровопролиття в інших країнах.

Ми дякуємо тим, хто поділяв небезпеку з нашими захисниками свободи, збирав і перевозив підтримку за межі Литви, а деякі, як наші українські друзі, навіть присягли Литовській Республіці", - сказав Науседа.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Державні нагороди отримали 24 особи. Українці були удостоєні цієї нагороди вперше з 2002 року. Частина з них у січні 1991 року захищали Верховну Раду Литовської Республіки та інші важливі державні об'єкти.

 
Фото: пресслужба президента Литви

13 січня 1991 радянська влада намагалася силою повалити владу Литви, яка оголосила 11 березня 1990 року незалежність від СРСР.

Під час захоплення радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинуло 14 осіб, більш ніж тисяча беззбройних людей постраждали.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».