АНОНС Презентація пошукового порталу загиблих у Другій світовій війні

2020-й – рік 75-ліття роковин закінчення Другої світової війни. За радянськими нормативами цього ж таки року мав завершиться термін зберігання у військкоматах документів на загиблих. Що було б із ними далі, невідомо.

Проте фахівці Національного музеї історії України у Другій світовій війні встигли зібрати й урятували унікальний документальний фонд, який нині налічує 10 тис. архівних справ. А до того ж зробили його загальнодоступним, створивши електронну базу даних.

 

Сайт допоможе відвідувачам установити долі зниклих безвісти родичів, знайти документи, пов'язані із загибеллю військовослужбовців, стане в пригоді дослідникам військової історії.

Цей проект – перший приклад упорядкування розпорошених по військкоматах "похоронок" та облікових документів на пострадянських теренах, а також єдиний такого обсягу пошуковий портал, створений самостійно музеєм.

Наразі електронний ресурс акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.

Містить 258 011 записів і 311 572 документи щодо Київської та Житомирської областей.

Упродовж 2020 р. буде викладено ще 110 тис. записів і 120 тис. документів. У перспективі – залучення до співпраці інших державних установ та створення на єдиній платформі всеукраїнського пошукового порталу загиблих комбатантів різних військових формувань періоду Другої світової війни.

Під час презентації буде представлено оригінальні документи з обліку загиблих. Фахівці розкажуть про особливості їх створення та обігу, що дають розуміння, чому остаточну цифру втрат установити неможливо. Родини, яким Музей допоміг знайти відомості про рідних, поділяться своїми історіями пошуку.

У презентації візьмуть участь музейники, науковці, архівісти, пошуковці, військові історики, демографи та інші фахівці.


Час: 16 січня, четвер, 12.00


Місце:
Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція музею (Зал Пам'яті)

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.