Рада ухвалила закон про збереження культурних цінностей у музеях Донбасу та Криму

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)".

Відповідне рішення підтримали 304 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Цим законом вносяться зміни до законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу" в частині призначення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Документ визначає їхнє призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Україні культурних цінностей, які збереглися в цих закладах.

Законом визначено, щоб Міністерство культури, молоді та спорту призначало керівників державних і комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Криму та Севастополя шляхом укладення з ними контракту на п'ять років або внесення змін до укладеного з ними контракту (якщо керівник очолює державний чи комунальний заклад на умовах сумісництва) після співбесіди.

Передбачається, що керівник державного чи комунального закладу культури може бути призначений керівником на умовах сумісництва в іншому державному чи комунальному закладі культури виключно відповідного функціонального спрямування.

Окрім того, закон встановлює, щоб на період тимчасової окупації Міністерство культури, молоді та спорту визначило з переліку музеїв, затвердженого урядом, головного зберігача музейних предметів і музейних колекцій, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, шляхом прийняття рішення про передачу на постійне або тимчасове зберігання.

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті "Голос України".

Проєкт закону №2187 у ВР зареєструвала група народних депутатів на чолі з головою з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком 30 вересня з ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України.

29 жовтня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу.

У першому читанні парламент ухвалив цей документ 30 жовтня.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.