МЗС України відповіло на закиди Ізраїлю щодо героїзації "антисемітів"

Дипломатичне відомство заперечило основні тези колег з Близького сходу. Україна засуджує антисемітизм і будь-які інші форми нетерпимості та бореться з їх проявами, що є визнаним міжнародним співтовариством фактом.

Про це повідомляє ТСН.

 

Так у міністерстві закордонних справ прокоментували закиди ізраїльських дипломатів щодо вшанування в Україні "ідеологів національного руху", котрі названі "антисемітами".

"У зв'язку із заявою МЗС Ізраїлю від 13 січня 2020 р. наголошуємо, що Україна рішуче засуджує будь-які форми нетерпимості та антисемітизму, а органи влади на всіх рівнях докладають зусиль для боротьби з їх проявами.

Це було також визнано впливовими міжнародними та неурядовими організаціями, а також Міністерством у справах діаспори Ізраїлю. Така оцінка збігається з даними єврейської громади України і національних правозахисних неурядових організацій", - наголосили у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві.

У МЗС запевнили, що збереження історичної пам'яті про трагедію Голокосту залишається серед важливих напрямків державної політики України.

"Вкотре наголошуємо, що цивілізовані нації мають виходити з принципу вшанування усіх загиблих, а дискусії у цій сфері мають точитися на рівні істориків і експертів, а не політиків", - зауважили українські дипломати.


Нагадуємо, що напередодні посольство Ізраїлю оприлюднило інформацію із закидами на адресу України щодо вшанування на високому рівні осіб, які "відповідальні за вбивство євреїв під час Голокосту та в погромах".

Як повідомлялося раніше, речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.

Вогонь. Уривок із книжки "Загадка мови" Стівена Мітена

Як виникла мова? Коли наші далекі предки перейшли від простих звуків та вигуків до перших слів, а відтак до мов, здатних передавати найскладніші думки й об’єднувати людей? Чому саме мова стала однією з головних переваг Homo sapiens, що визначила хід людської історії? І звідки взялися понад 7000 мов, якими людство розмовляє сьогодні? Британський археолог Стівен Мітен пропонує інноваційний погляд на походження мови, спираючись на найновіші відкриття археології, лінгвістики, антропології, психології, генетики та нейронаук.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.