МЗС України відповіло на закиди Ізраїлю щодо героїзації "антисемітів"

Дипломатичне відомство заперечило основні тези колег з Близького сходу. Україна засуджує антисемітизм і будь-які інші форми нетерпимості та бореться з їх проявами, що є визнаним міжнародним співтовариством фактом.

Про це повідомляє ТСН.

 

Так у міністерстві закордонних справ прокоментували закиди ізраїльських дипломатів щодо вшанування в Україні "ідеологів національного руху", котрі названі "антисемітами".

"У зв'язку із заявою МЗС Ізраїлю від 13 січня 2020 р. наголошуємо, що Україна рішуче засуджує будь-які форми нетерпимості та антисемітизму, а органи влади на всіх рівнях докладають зусиль для боротьби з їх проявами.

Це було також визнано впливовими міжнародними та неурядовими організаціями, а також Міністерством у справах діаспори Ізраїлю. Така оцінка збігається з даними єврейської громади України і національних правозахисних неурядових організацій", - наголосили у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві.

У МЗС запевнили, що збереження історичної пам'яті про трагедію Голокосту залишається серед важливих напрямків державної політики України.

"Вкотре наголошуємо, що цивілізовані нації мають виходити з принципу вшанування усіх загиблих, а дискусії у цій сфері мають точитися на рівні істориків і експертів, а не політиків", - зауважили українські дипломати.


Нагадуємо, що напередодні посольство Ізраїлю оприлюднило інформацію із закидами на адресу України щодо вшанування на високому рівні осіб, які "відповідальні за вбивство євреїв під час Голокосту та в погромах".

Як повідомлялося раніше, речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".