Поліція затримала чоловіка, який у Кривому Розі осквернив пам'ятник жертвам Голокосту

Поліція затримала місцевого жителя, який за допомогою балончика з фарбою пошкодив напис на пам’ятнику жертвам Голокосту в Кривому Розі.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на Національну поліцію.

 

"Для затримання підозрюваного поліцейські спільно з працівниками СБУ опрацювали відео з понад 50 камер відеоспостереження, завдяки чому було встановлено маршрут руху порушника. Для пошуків порушника було залучено 80 співробітників поліції. Сьогодні (21 січня – ІП) зловмисника затримали" – повідомив начальник Криворізького відділу поліції Сергій Лукашов.

У поліції відзначили, що затриманий вчинив злочин із хуліганських мотивів.

Готується підозра за ч.1 ст.194 Кримінального кодексу (умисне знищення або пошкодження майна).


Нагадуємо, що 19 січня посол Ізраїлю в Україні Джоель Ліон повідомив, що "невідомі осквернили пам'ятник у Кривому Розі недалеко від рідного дому президента Зеленського".

Вандали зафарбували червоною фарбою меморіальну стелу, встановлену в пам'ять про 15 тисяч євреїв регіону, які загинули у період нацистського режиму.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.