Дубль два: проспект Григоренка готуються перейменувати на Жукова ще раз

Харківський міський голова Геннадій Кернес визначив заходи, пов’язані із підготовкою подання про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це йдеться у розпорядженні мера Харкова, оприлюдненому на сайті міськради, передає MediaPort.

 

Так, відділ з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради має узагальнити зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення, підготувати проєкт подання, а також разом з юристами міськради проєкт рішення Харківської міської ради про перейменування.

Департаменту житлового господарства, адміністраціям районів доручено визначити кошторис витрат, пов'язаних зі зміною назви.

Міськрада діє на підставі громадського обговорення, за яким більшість його учасників, як стверджують у міськраді, підтримала перейменування. У підсумковому звіті йдеться, що за перейменування висловилися 86,1% (11193), а проти 13,9% (1807).


Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.