У Кернеса через інтернет зібралися перейменувати проспект на честь маршала Жукова

У Харкові мерія організовує громадське обговорення для перейменування проспекту, названого на честь радянського генерала-дисидента Петра Григоренка, на проспект Маршала Жукова.

Як передає Depo.Харків, відповідне повідомлення від 19 листопада розміщене на сайті Харківської міської ради.

 

Офіційно захід називається "громадське обговорення у формі електронної консультації з питання присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові".

Громадське обговорення-електронна консультація відбуватиметься на сайті мерії Харкова.

"Необхідність громадського обговорення цього питання обумовлена надходженням до Харківської міської ради пропозицій від ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення історичної назви проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова та з метою залучення представників громадськості до розгляду зазначеного питання", - йдеться в повідомленні.

Строк подачі пропозицій та зауважень – до 18 грудня. Пропозиції подаються за електронною формою.

Відповідальною за проведення громадського обговорення визначено заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету міської ради Тетяну Чечетову-Терашвілі.

Звіт за результатами громадського обговорення та узагальнені пропозиції, отримані під час проведення громадського обговорення, будуть оприлюднені не пізніше 1 січня 2020 року на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін