Дубль два: проспект Григоренка готуються перейменувати на Жукова ще раз

Харківський міський голова Геннадій Кернес визначив заходи, пов’язані із підготовкою подання про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це йдеться у розпорядженні мера Харкова, оприлюдненому на сайті міськради, передає MediaPort.

 

Так, відділ з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради має узагальнити зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення, підготувати проєкт подання, а також разом з юристами міськради проєкт рішення Харківської міської ради про перейменування.

Департаменту житлового господарства, адміністраціям районів доручено визначити кошторис витрат, пов'язаних зі зміною назви.

Міськрада діє на підставі громадського обговорення, за яким більшість його учасників, як стверджують у міськраді, підтримала перейменування. У підсумковому звіті йдеться, що за перейменування висловилися 86,1% (11193), а проти 13,9% (1807).


Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".