Спецпроект

В Україні стартує акція "Шість мільйонів сердець" пам’яті жертв Голокосту

У понеділок, 27 січня, по всій Україні відбудуться масові заходи вшанування жертв Голокосту.

Про це інформує Об'єднана єврейська громада України, передає Укрінформ.

 

"27 січня, в День пам'яті жертв Голокосту, у різних містах України пройдуть пам'ятні церемонії, жалобні мітинги, меморіальні виставки та інші заходи в пам'ять про жертв Катастрофи.

Цього дня в Україні та в усьому світі згадуватимуть євреїв, які були знищені нацистською машиною Голокосту тільки за те, що вони були євреями", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, нинішнього року пам'ятні церемонії об'єднані ідеєю, що має назву "Шість мільйонів сердець", - у пам'ять про шість мільйонів євреїв, убитих у роки Другої світової війни.

Заходи пройдуть практично в усіх містах України, де чинилися масові розстріли євреїв. Зокрема, у Києві, Білій Церкві, Нікополі, Запоріжжі, Дніпрі, Мелітополі, Маріуполі, Харкові, Львові, Чернівцях, Одесі, Кропивницькому тощо.

Окрім основних церемоній і покладання квітів та каменів (за єврейською традицією) до меморіалів, відбудуться пам'ятні виставки, лекції, бесіди, вистави та зустрічі з людьми, які пережили Голокост, а також праведниками, які їх рятували.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.