Спецпроект

Стартував марафон історій про українців, які рятували життя під час Голокосту

Національний музей історії України у Другій світовій війні разом із партнерами розпочав проєкт «Українці-рятівники», який триватиме упродовж 2020 року.

За цей час планується зібрати історії мешканців України, які під час Другої світової війни рятували життя євреям, ромам та іншим приреченим, повідомляє УІНП.

 

Перший захід марафону відбувся 28 січня. Його приурочили до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. У музеї говорили про людей, які під загрозою смерті робили все для того, щоб вберегти та захистити інших. Держава Ізраїль присвоює їм звання "Праведник народів світу".

Станом на 2017 рік в Україні такого званная було удостоєні 2573 людини. Зокрема, 1995 року комісія проголосувала за присвоєння звання "праведник народів світу" братові митрополита Андрея Шептицького Климентію та греко-католицькому священику Маркові Стеку, але питання стосовно самого митрополита досі залишалося відкритим.

Лише 27 січня 2020 року Всеукраїнський конгрес іудейських релігійних громад звернувся до центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", аби присвоїти почесне звання митрополиту Андреєві Шептицькому.


Проєкт "Українці-рятівники" передбачає збір усних історій та відео зі свідченнями про Голокост, артефактів із різних регіонів України. Ці матеріяли будуть оприлюднені на загальнодоступному двомовному сайті.

Також заплановані щомісячні презентації на інформаційних сесіях у музеї, відповідних тематичних виставках, через соціальні відеоролики на телебаченні, інформаційні кампанії у громадському просторі тощо. У фіналі проєкту передбачено вихід видання.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.