Спецпроект

Стартував марафон історій про українців, які рятували життя під час Голокосту

Національний музей історії України у Другій світовій війні разом із партнерами розпочав проєкт «Українці-рятівники», який триватиме упродовж 2020 року.

За цей час планується зібрати історії мешканців України, які під час Другої світової війни рятували життя євреям, ромам та іншим приреченим, повідомляє УІНП.

 

Перший захід марафону відбувся 28 січня. Його приурочили до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. У музеї говорили про людей, які під загрозою смерті робили все для того, щоб вберегти та захистити інших. Держава Ізраїль присвоює їм звання "Праведник народів світу".

Станом на 2017 рік в Україні такого званная було удостоєні 2573 людини. Зокрема, 1995 року комісія проголосувала за присвоєння звання "праведник народів світу" братові митрополита Андрея Шептицького Климентію та греко-католицькому священику Маркові Стеку, але питання стосовно самого митрополита досі залишалося відкритим.

Лише 27 січня 2020 року Всеукраїнський конгрес іудейських релігійних громад звернувся до центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", аби присвоїти почесне звання митрополиту Андреєві Шептицькому.


Проєкт "Українці-рятівники" передбачає збір усних історій та відео зі свідченнями про Голокост, артефактів із різних регіонів України. Ці матеріяли будуть оприлюднені на загальнодоступному двомовному сайті.

Також заплановані щомісячні презентації на інформаційних сесіях у музеї, відповідних тематичних виставках, через соціальні відеоролики на телебаченні, інформаційні кампанії у громадському просторі тощо. У фіналі проєкту передбачено вихід видання.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.