Львів не віддасть Росії прах розвідника Кузнєцова, "поки наші хлопці в полоні"

Влада Львова відмовилася розглядати питання про перепоховання праху розвідника, героя СРСР Миколи Кузнєцова – доки "Російська Федерація не верне наших полонених".

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

З проханням перепоховати Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у російському Єкатеринбурзі звернулася племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова.

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, питання про перепоховання винесли на розгляд міськради "на виконання рішення адміністративного суду, звернення Брюханової Маргарити Миколаївни — племінниці Кузнєцова та враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій".

"Я розумію, що є рішення суду і ми зобов'язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики", - заявив мер Львова Андрій Садовий, якого цитує пресслужба Львівської міськради.

Він також наголосив: "Ми всі розуміємо, що триває війна, є російська агресія. Коли ми отримуємо листи від Росії щодо перепоховання праху, то я би хотів, щоб ми мали чітку державну позицію".

"Поки наші хлопці перебувають в полоні, я вважаю, що ми не маємо морального права це питання розглядати", - каже пан Садовий.

Розгляд рішення відклали, допоки не отримають відповіді з цього приводу від СБУ та МЗС.


Хто такий Кузнєцов?

Микола Кузнєцов – відомий радянський розвідник, агент НКВД та Герой Радянського союзу.

Він загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.

Кузнєцов відомий своєю підпільною діяльністю у Рівному, де він під час війни вбив та вчинив кілька замахів на заступників керівника адміністрації Рейхкомісаріату Еріха Коха.

Микола Кузнєцов підпадає під дію закону про декомунізацію.

Микола Кузнєцов
Микола Кузнєцов

На сайті УІНП є роз'яснення, що він був агентом ОҐПУ та НКВД у 1930-1938 роках. Учасник колективізації та придушення рухів опору.

Окрім замахів на представників німецької окупаційної адміністрації, він "здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників".

На його честь у Рівненській області було назване місто Кузнєцовськ, де розташовується Рівненська атомна станція. Під час декомунізації йому повернули назву Вараш.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.