Львів не віддасть Росії прах розвідника Кузнєцова, "поки наші хлопці в полоні"

Влада Львова відмовилася розглядати питання про перепоховання праху розвідника, героя СРСР Миколи Кузнєцова – доки "Російська Федерація не верне наших полонених".

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

З проханням перепоховати Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у російському Єкатеринбурзі звернулася племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова.

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, питання про перепоховання винесли на розгляд міськради "на виконання рішення адміністративного суду, звернення Брюханової Маргарити Миколаївни — племінниці Кузнєцова та враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій".

"Я розумію, що є рішення суду і ми зобов'язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики", - заявив мер Львова Андрій Садовий, якого цитує пресслужба Львівської міськради.

Він також наголосив: "Ми всі розуміємо, що триває війна, є російська агресія. Коли ми отримуємо листи від Росії щодо перепоховання праху, то я би хотів, щоб ми мали чітку державну позицію".

"Поки наші хлопці перебувають в полоні, я вважаю, що ми не маємо морального права це питання розглядати", - каже пан Садовий.

Розгляд рішення відклали, допоки не отримають відповіді з цього приводу від СБУ та МЗС.


Хто такий Кузнєцов?

Микола Кузнєцов – відомий радянський розвідник, агент НКВД та Герой Радянського союзу.

Він загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.

Кузнєцов відомий своєю підпільною діяльністю у Рівному, де він під час війни вбив та вчинив кілька замахів на заступників керівника адміністрації Рейхкомісаріату Еріха Коха.

Микола Кузнєцов підпадає під дію закону про декомунізацію.

Микола Кузнєцов
Микола Кузнєцов

На сайті УІНП є роз'яснення, що він був агентом ОҐПУ та НКВД у 1930-1938 роках. Учасник колективізації та придушення рухів опору.

Окрім замахів на представників німецької окупаційної адміністрації, він "здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників".

На його честь у Рівненській області було назване місто Кузнєцовськ, де розташовується Рівненська атомна станція. Під час декомунізації йому повернули назву Вараш.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.