З Лук’янівського СІЗО зняли “народну” таблицю на честь повстання “холодноярців”. ФОТО

У понеділок, 10 лютого, під входом до Лук’янівського СІЗО в Києві відбувся мітинг громадських активістів, які вимагають встановити на слідчому ізоляторі меморіальну дошку на честь повстання “холодноярців” і старшин Армії УНР у цій тюрмі 1923 року.

Як передає "Новинарня", учасники зібрання висловили обурення з приводу того, що силовики зняли інформаційну таблицю, розміщену на мурі СІЗО напередодні, в річницю повстання.

 
Фото: "Новинарня"

Пам'ять про повстання героїв Холодного Яру під час повторної акції вшанували концертом фолк-гурту "Хорея козацька" (лідер – Тарас Компаніченко). Концерт під Лук'янівським СІЗО відбувся ввечері, попри дощ та сильний вітер, прийшли десятки небайдужих киян.

Організатором заходу став громадський рух "Захистимо Протасів Яр".

Представник громади Протасового Яру Роман Ратушний оголосив, що писатиме заяву про крадіжку встановленої  інформаційної дошки.

Водночас стало відомо, що за встановлення цієї дошки поліція оштрафувала самого Ратушного. Він також заявив, що буде оскаржувати штраф у суді.

Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку
Роман Ратушний показує на місце, де напередодні було встановлено інформаційну дошку "холодноярцям"
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Серед інших, на мітингу-концерті був присутній президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

Коваль розповів, що існує рішення КМДА за 1997 рік про те, що на Лук'янівському СІЗО за адресою вул. Дегтярівська, 13 має бути встановлена меморіальна дошка на честь повстання "холодноярців" 9 лютого 1923 року.

Коваль надав документи, які засвідчують існування такого рішення:

 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"
 
ФОТО: "НОВИНАРНЯ"

Депутат Київради Володимир Назаренко на акції пообіцяв викликати на комісію керівництво СІЗО за саботаж виконання цього рішення міської адміністрації.

Цього ж дня активісти заявили про намір за місяць встановити на мурі СІЗО повноцінну меморіальну дошку, оскільки мають дозвіл Київської міськдержадміністрації від 1997 року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.