Турецькі дослідники виявили в Берліні настаріший лист османів, що стосується європейських земель

Написано його за часів правління султана Мурада II (1421–1451).

Викладач Стамбульського університету Меденіет Доган Авербек зазначив, що дарчий лист підписали 1441-го для передання майна від однієї особи до іншої.

Отримувач Фазлулла-паша набував прав власності на село Батикон – нині в Болгарії. Султан подарував його як нагороду за здобутки, які той приніс державі, повідомляє Газета.UA із посиланням на The Daily Sabah.

 
Фото: dailysabah.com

Учені підкреслюють, попри те, що лист має деякі пошкодження, його все ще можна було прочитати, що давало дослідникам змогу детально його вивчити.

Відновлення триватиме близько пів року. Документ є власністю Берлінської державної бібліотеки, і передати його в Туреччину неможливо.

Меденіет Доган Авербек зазначає, що в Берлінській бібліотеці зберігається до 1,3 тис. невідомих османських рукописів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.