АНОНС: У Києві відбудеться презентація книжки про загиблого в АТО майданівця Антона Цедіка

“Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини” – це збірка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота і подвижника.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Антон Цедік із позивним "Еней" народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіти. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві.

"Ідея написати книгу про Антона Цедіка виникла у директора нашої гімназії Олени Голтвяниці. Вона познайомила мене з його сім'єю. На той час ми мали спогади батьків, однокласників, друзів, побратимів, родичів Антона.

Мама Антона принесла мені його записник із номерами людей, яких знав Антон. Ми намагалися зв'язатися з кожним. Здається, моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходили листи – теплі, щирі спогади про Антона," – пригадує упорядниця книжки Олена Стоцька.

2019 року це видання на конкурсі "Краща книга Полтавщини" посіло ІІ-е місце у номінації "Краще прозаїчне видання".

"18 лютого цілу ніч він разом з іншими побратимами відбивав атаки спецназу та внутрішніх військ. Їм дісталася найважча ділянка оборони – під стелою Незалежності. Згори – з "Глобуса" – "беркутівці" жбурляли вниз гранати та пляшки із запалювальною сумішшю, а далі поливали водою.

Антон розповідав, що коли займалися штани, він біг гасити їх до брандспойтів, а після тієї ночі він викинув щойно куплені берці", – йдеться у книзі зі спогадами про героя.

Із початком російської збройної агресії проти України Антон Цедік пішов у добровольчий батальйон "Дніпро". Згодом воював у "Донбасі". Був учасником звільнення населених пунктів Бахмут, Лисичанськ, Попасна.

Ольга Цедік пригадує останню розмову з сином. Антон, якому було 27 років, з'явився у сюжеті на одному з центральних телеканалів, де разом зі своїми побратимами вітав українців із Днем Незалежності. А вже 29 серпня його не стало.

"28 серпня я востаннє говорила з Антоном по телефону. Це було о пів на десяту. Він зателефонував сам, сказав, що мають оголосити "тишу" й зв'язку деякий час не буде, щоб я не хвилювалася й не телефонувала йому доти, допоки він сам не вийде на зв'язок", – розповідає мама загиблого.


Видання презентуватимуть:

Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки "Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини". Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка.


Спогадами про Антона також ділитимуться його батьки, друг із часів Майдану – Олександр Костик (Кошиць), "Сварог" із батальйону "Азов" – Тарас Лелюх, Тарас Гапон "Тар" – виїздив разом із Цедіком з Іловайська, потрапив під обстріл в одному КРАЗі.

До розмови долучаться Роман Коваль – президент Історичного клубу "Холодний Яр", Сергій Василюк – лідер рок-гурту "Тінь Сонця", Анна Земко – головний редактор журналу "Слово Жінки", а також учасники Революції Гідності, бойові побратими та ветерани АТО, друзі та знайомі Антона Цедіка.


Час: 15 лютого, субота, 13.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.

“Какая разніца” і штрафи за російські вивіски: мовні пристрасті в Україні сто років тому

Мовне питання в Україні, здавалося б, остаточно вирішене та законодавчо врегульоване, знову з’являється на порядку денному – з подачі вже нової влади. Паралельно бачимо спроби назвати мову “причиною громадянської війни”, чинити опір подальшій українізації тощо. Нічого нового за останні 30 років? Насправді такі “мовні срачі” трусили Україну і після проголошення незалежності більше 100 років тому!

Степан Бойко. Як дядько Шухевича захищав головного комуніста Волині

На думку Степана Шухевича багато справ супроти членів КПЗУ було сфабриковано правоохоронними органами. Будучи одним із адвокатів на відомому «Володимирському процесі 151-го» 1926 р., він зазначав, що серед підсудних лише кілька осіб насправді сповідували комуністичну ідеологію, натомість, інші були «українцями, мешканцями Володимира», які «про комуну і комуністів… знали лише з книжок».