Туристи зможуть побачити «Вервольф» у первинному вигляді

Ставку Гітлера «Вервольф» в Історико-меморіальному комплексі пам’яті жертв нацизму, що на Вінниччині, планують «відновити» для туристів у первинному вигляді за допомогою технологій доповненої реальності.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Історико-меморіального комплексу пам'яті жертв нацизму Сергій Гареник.

 

"Від ставки Гітлера "Вервольф" донині дійшли тільки брили залізобетону, після того, як її підірвали фашисти. Побачити ж зруйновані будівлі у первозданному вигляді відвідувачі зможуть вже незабаром.

Ми до нового туристичного сезону готуємо оновлений екскурсійний маршрут, де за допомогою QR-кодів можна буде зчитати всю відому на сьогодні інформацію про кожний з об'єктів, а також побачити, як вони тоді виглядали за допомогою спеціального мобільного застосунку, який створює доповнену реальність", – повідомив Гареник.

За його словами, новий екскурсійний маршрут завдовжки два кілометри матиме цифрову й аналогові складові. Він буде обладнаний інформаційними стендами зі спеціальними QR-кодами, сканування яких відкриватиме відомості про якусь із частин "Вервольфа".

Крім того, біля кожного стенду встановлять бетонні макети зруйнованих споруд, які колись були розташовані на цьому місці. Наразі розробка аналогової частини оформлення стенду вже завершується й навесні вона запрацює.

У п'яти точках ставки планують встановити реферні точки по краях залишків об'єктів, які дадуть змогу відтворювати доповнену реальність за допомогою спеціально розробленого мобільного додатку.


ДОВІДКА. Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму – це філія Вінницького обласного краєзнавчого музею, створена 15 липня 2011 року. Комплекс складається з двох об'єктів: території колишньої ставки та братської могили військовополонених, які загинули під час будівництва "Вервольфа" поблизу селища Стрижавка Вінницького району.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.