Українці та поляки спільно вшанували пам'ять загиблих у Гуті Пеняцькій. ФОТО

У неділю, 23 лютого, біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині відбулись скорботні заходи.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на пресслужбау Львівської ОДА.

 

Пам'ять невинно убієнного мирного населення вшанували заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко, Державний секретар Канцелярії Президента Республіки Польща Адам Квятковські, Надзвичайний Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцькі, Віце-державний секретар в МЗС Республіки Польща, уповноважений уряду Республіки Польща з питань польської діаспори та поляків за кордоном Ян Дзедзічак, Віце-маршалок сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська, голова Управління з питань комбатантів та репресованих Юзеф Каспшик, Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкевіч.

 

"Усі, хто тут сьогодні зібралися – і з української, і з польської сторони – приїхали вшанувати пам'ять невинних жертв війни. Історія – складна. Часто ми мусимо добре робити висновки, аби нам і нашим дітям не було соромно, і щоб ми могли бути сильними та дружніми народами.

Щоб усі ті, хто має владу, добре думали для чого їм це. Адже ті, хто організовував такі криваві розправи, не бажали добра чи миру. Вони мали лише бажання повної влади.

Як польський народ, так і український, багато натерпілись в часи Другої світової війни. Та й сьогодні на східних кордонах нашої держави наші хлопці боронять Україну. Але не лише її.

Польща – наш справді добрий партнер, який нас підтримує у нашому бажанні миру. Українці ніколи ні на кого не нападали. Ми – миролюбна нація.

Зараз кожен на своєму місці повинен зробити все, що від нас залежить, аби ми ніколи більше не мали приводів для вшановування невинних жертв. Бажаю нам миру, злагоди, добра та любові до своїх ближніх", - звернувся до всіх присутніх під час вшанування Іван Собко.

 

У межах заходів провели екуменічну панахиду, покладання квітів та громадське віче.


Читайте також:

Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Маніпуляція свідомістю: воєнні злочини дивізії "Галичина"

Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін