Українці та поляки спільно вшанували пам'ять загиблих у Гуті Пеняцькій. ФОТО

У неділю, 23 лютого, біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині відбулись скорботні заходи.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на пресслужбау Львівської ОДА.

 

Пам'ять невинно убієнного мирного населення вшанували заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко, Державний секретар Канцелярії Президента Республіки Польща Адам Квятковські, Надзвичайний Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцькі, Віце-державний секретар в МЗС Республіки Польща, уповноважений уряду Республіки Польща з питань польської діаспори та поляків за кордоном Ян Дзедзічак, Віце-маршалок сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська, голова Управління з питань комбатантів та репресованих Юзеф Каспшик, Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкевіч.

 

"Усі, хто тут сьогодні зібралися – і з української, і з польської сторони – приїхали вшанувати пам'ять невинних жертв війни. Історія – складна. Часто ми мусимо добре робити висновки, аби нам і нашим дітям не було соромно, і щоб ми могли бути сильними та дружніми народами.

Щоб усі ті, хто має владу, добре думали для чого їм це. Адже ті, хто організовував такі криваві розправи, не бажали добра чи миру. Вони мали лише бажання повної влади.

Як польський народ, так і український, багато натерпілись в часи Другої світової війни. Та й сьогодні на східних кордонах нашої держави наші хлопці боронять Україну. Але не лише її.

Польща – наш справді добрий партнер, який нас підтримує у нашому бажанні миру. Українці ніколи ні на кого не нападали. Ми – миролюбна нація.

Зараз кожен на своєму місці повинен зробити все, що від нас залежить, аби ми ніколи більше не мали приводів для вшановування невинних жертв. Бажаю нам миру, злагоди, добра та любові до своїх ближніх", - звернувся до всіх присутніх під час вшанування Іван Собко.

 

У межах заходів провели екуменічну панахиду, покладання квітів та громадське віче.


Читайте також:

Трагедія Гути Пеняцької очима радянських партизанів

Маніпуляція свідомістю: воєнні злочини дивізії "Галичина"

Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.